Продавати землю заборонено, але можна. Існує юридичний механізм, який дозволяє зробити це цілком законно

врожай

Серед наших читачів є такі, хто пильно слідкує за процесами щодо продажу землі. Навіщо це їм? Річ у тім, що люди вони літні. Оренда паїв і пенсія – надто незначна сума, щоб не відмовляти собі в достатній кількості їжі та необхідних ліках, тому й чекають, коли можна буде продати свої паї та хоч наостанок пожити по-людськи.

У країні, як відомо, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення накладений до 1 січня 2017 року. Та, виявляється, отримати гроші за землю можна хоч сьогодні.
Запам’ятайте чудернацьке слово «емфітевзис» – це не назва вимерлого динозавра, а особливий вид речового права, коли ділянка зберігається у власності пайовика,проте користувач дістає право на довгострокове користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб – хоч на 100 років, хоч 200, а то й узагалі безстроково. Такий механізм дозволений Земельним кодексом (стаття 102-1) і немає жодного іншого документа, який би його забороняв. За це користування, звісно, треба сплачувати.
Яку саме суму отримає власник – визначається в договорі за згодою сторін, законодавчо закріплених правил немає. Можна рахувати за орендною ставкою, помноживши її на кількість років користування. Можна – за ринковою вартістю гектара у вашому регіоні. Це вже як ви домовитесь і як пропишете в договорі.
Затвердженої типової форми такого договору немає, за основу можна взяти типовий договір оренди, доступний у відділеннях Держгеокадастру або на його сайті. Обов’язково має бути вказано: грошова сума та порядок її сплати (частинами чи повністю, якими частинами, в які терміни), за яких умов договір може бути розірвано.
Дуже корисно окремим пунктом передбачити збереження якості землі й зазначити, що недотримання цієї умови є підставою для розірвання договору. Іншими підставами можна зазначити несвоєчасну сплату коштів, нецільове використання ділянки або згоду сторін. За законом, договір також підлягає розірванню в разі викупу ділянки для суспільної потреби (наприклад. для прокладання дороги), незалежно від того, прописано це в договорі чи ні.
Власникові ділянки варто пам’ятати – у разі дочасного розірвання договору він має повернути емфітевту (тому, хто купив землю в користування) частину коштів, яку отримав наперед, із відрахуванням суми за той час, протягом якого землею користувалися. Слід одразу зазначити в договорі, яким чином це відбуватиметься – адже коштів у власника ділянки відразу може й не бути. У такому разі зазвичай емфітевт має право користуватися ділянкою, поки не отримає від власника всю суму, яку той винен.
Договір юристи радять посвідчити в нотаріуса – тоді він бере на себе відповідальність за відповідність цього документа законодавству. Але користуватися ділянкою можна лише після державної реєстрації договору в територіальному органі земельних ресурсів. Цей клопіт має взяти на себе той, хто бере ділянку в користування, він же має оплатити всі витрати, пов’язані з оформленням необхідних документів.
Емфітевзисом зазвичай користуються великі агрохолдинги, що викуповують паї у власників, тож вірогідність обману тут невелика, але все ж існує. Тому, укладаючи договір про емфітевзис свого наділу, поцікавтеся, чи дійсно існує така компанія, від імені якої до вас звернулися, чи працюють там ті люди, які домовлялися з вами, і чи мають відповідні повноваження на укладання договору.
Якщо ви знайшли грошовитого користувача і все ж таки вирішили укласти договір емфітевзису, редакція готова надіслати вам зразок договору.

Володимир КОЛЮБАКІН

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.