Шило, якому нема чого приховувати

DSC_7722_.JPG

Вже 20 років голова Давидівської сільради Якимівського району на Запоріжжі виконує роль… психолога: до нього селяни йдуть з усіма проблемами – і соціальними, і сімейними

Юрій Шило – типовий чоловік-батько: виважений, розсудливий, слів на вітер не кидає. Може, тому майже дві тисячі людей довіряють йому, як рідному? П’ять разів обирали сільським головою. І навіть за часів іншого керівника йшли по пораду саме до Юрія Володимировича.

І вночі, і з рушницею...

Двері в будинку Шила завжди відкриті для відвідувачів – тут можна знайти голову, якщо його немає на роботі. І люди йдуть – хто пожалітися, хто поділитися радістю.

– Як зараз пам’ятаю: ніч, вкладаємося спати – а у двері стукають, – згадує дружина Тетяна Шило. – Прийшли односельці: плачуть, мовляв, нас залишають без роботи, допоможи! І Юра домігся, щоб стаціонар давидівської лікарні, де працюють 15 чоловік і постійно живуть 25 літніх людей, ніхто не чіпав. Це ж справжній будинок престарілих, який він свого часу заснував, бо куди людям податися? А скільки разів вирішував чужі сімейні питання! Приміром, прибігає селянин, розлючений, у руках – рушниця. Сіли, побалакали по-чоловічому – і той спокійно повернувся додому. Були й дуже небезпечні випадки: в період розпаювання земель Юрію Володимировичу доводилося виїжджати на справжні бандитські «стрєлкі» за межі села. Я про це дізналася недавно – не хотів мене тоді хвилювати. Взагалі, він постійно в роботі. Інколи кажу: «Юра, відключайся!» А він: «Я що – робот?». Так і живемо.

Більшість своїх односельців голова знає особисто. З багатьма працює разом майже тридцять років, тому і в курсі їхнього життя.

– Як не бути психологом на такій роботі? – посміхається Юрій Шило. – Людина приходить, розповідає, що сталося, хто її образив. Посидимо годинку-другу, чайку вип’ємо або з’їмо чогось смачненького, – і ніби вже легше. Я ніколи не влаштовую серйозних розглядів проблеми і не шукаю, хто винен, лише уважно слухаю. Намагаюся підтримати словом, бо слово іноді важить більше за дію. Часто приходять молоді жінки, скаржаться на чоловіків, просять вплинути. Нещодавно було стареньке подружжя, яке сварилося – не дивуйтеся! – через зради.

Дві доньки – Катерина та Наталя – вже випурхнули з батьківського гнізда: обидві живуть та працюють у Запоріжжі. Невдовзі у молодшої Наталки буде весілля, тож у батька з матір'ю є привід для радісних клопотів. –

Тато дуже відповідальний. Якщо за щось узявся, то робитиме це з повною віддачею, – розповідає 27-річна Катерина. – У дитинстві ми з сестрою його майже не бачили – то тато у відрядженні, то в сільраді. Але знали, що прийде свято, коли ми всією родиною поїдемо відпочивати. А ще батько багато займається саморозвитком: усілякі кодекси і закони – по всій хаті. До речі, він став магістром у 43 роки, хоча вже мав вищу освіту.

Прославився комбайнером

Перша робоча посада 17-річного Юрка Шила – автослюсар. Потім став завідувачем механізованої майстерні колгоспу «Південний», інженером, комбайнером... Був навіть переможцем конкурсу за краще збирання врожаю на Запоріжжі, за що отримав автомобіль «Таврія». А Давидівську сільраду, на території якої три села – Давидівка, Вовчанське та Андріївка, – очолив у 1994 році, коли йому виповнився 31.

Два роки Юрій Володимирович випробовував себе на посаді у райраді. Та селяни попросили повернутися, і Шило, звісно, їх уважив. Узявся за ремонт двох дитсадків, куди зараз ходять 46 дітлахів, полагодив дахи у клубі та будинку культури. Яким чином? Знайшов спонсорів. –

У всьому Якимівському районі немає жодного дитсадка, який працює цілий рік, а у нас таких два! – хвалиться житель Давидівки Олександр Чекір, батько 5-річної Валерії й чоловік виховательки. – Ми переїхали сюди у 2006 році. Раніше я сприймав сільраду виключно як орган, що займається формальними справами: якісь папірці, свята… Тепер бачу, що таке справжній керівник. Якщо він обіцяє – обов’язково зробить. А ще добре, що сільрада тісно контактує з усіма підприємствами на території: якщо потрібна допомога, ніхто не відмовить.

Завдяки цьому порозумінню між головою сільради та керівниками підприємств давидівська лікарняна амбулаторія та вовчанський дитячий дошкільний заклад у 2008-2009 роки були переведені на електрообігрів з використанням багатотарифних лічильників. Усі вулиці освітлені (і знову момент економії: два трансформатора з п’яти тепер на лічильниках диференційного обліку). Кілька років тому 50 дворів у Давидівці підключили до електроопалення, а у Вовчанському газифікували все житло.

Не ледачим – батареї

Уже вдруге сільрада бере участь у міжнародних проектах ЄС/ПРОООН. У 2011 р. за рахунок такого проекту покращили водопостачання у двох селах, зараз відбувається ремонт опалення у дитсадку села Вовчанське. Встановлюватимуть електроакумуляційний обігрів та вакуумні сонячні батареї. Як пощастить, наприкінці року на вулицях з’являться сонячні батареї – на зразок сусідньої Розівської сільради, де енергією сонця освітлюють залізничний вокзал і автостанцію.

– Міжнародні проекти – чудова можливість щось покращити, але люди часто лінуються цим займатися, – говорить Юрій Шило. – Брати участь пропонують усім, а погоджуються тільки 2-3 сільради. І дарма! Щоб отримати допомогу, треба зібрати 5% суми з людей. Під час першого проекту вартістю 164 тис. грн ми платили 8 тисяч. Взяли їх із благодійного фонду, куди кожен здає 40 грн раз на рік і потім не знає проблем із соціальними питаннями. Нинішній проект вартує 279 тисяч, з них 90% спонсори вже оплатили.

Кажуть, що під лежачий камінь вода не тече. І давидівська громада на чолі з Юрієм Шилом все частіше бере участь у різноманітних змаганнях. Виборювала звання кращого населеного пункту України, стала бронзовим (серед 264 сільрад!) призером у конкурсі «Найкращі практики місцевого самоврядування». Благодійні проекти принесли будинку культури відеопроектор, а дитсадку – пральну машину. Дрібниці?.. Але ж з них і складається добробут.

Наталія ФЕДОРОВА

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.