Розуміє мову квітів

jpg.

Ошатна оселя 78-річної Марії Хомич з Рівненщини вся рясніє вишиваними рушниками, килимами, полотнами. А веселка кольорів лілій і троянд навколо будинку не залишає байдужим нікого, хто прийде до пані Марії в гості.

Жінка добре знається на секретах квітникарства. Проходячи повз кущиків червоних лілій, розповідає, що загалом вирощує майже 30 різновидів цих рослин. У перший рік після висадки в ґрунт до сонця тягнеться лише маленька стеблинка, а через кілька років це вже потужна рослина до півтора метра заввишки з яскравим грамофончиком квітки. Здається, що саме ці, виплекані власними руками рослини розцвітають і на її вишивках.

Тримати в руці голку Марію Михайлівну навчила ненька, але вона пішла з життя, коли дівчинці було тільки дев’ять років. Батька жінка майже не пам’ятає, а дідуся з бабусею вбили в сорокові. Залишилася Марійка із сестричкою. Разом виживали і на хліб заробляли. Немає вже зараз і сестри. Немає і чоловіка пані Марії. Залишились лише болючі спомини. Це чорні кольори її вишивок. Проте тішать жінку два сини і донечка Ірина.

– Господь дав мені талант до вишивання та подарував п’ятеро внучків і кількох правнучків, – усміхається щаслива мати, бабуся та прабабуся. Ця любов до найрідніших – червоні кольорі її квітів.

– Блакитний – велич, жовтий – смуток, зелений – надія, синій – вірність, білий – невинність, помаранчевий – щастя, червоний – любов, – розтлумачує жінка мову кольорів і пригощає чаєм.

Петро КАТЕРИНИЧ

Світлини автора.

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.