Герої нашого часу

Заголовок
IMG_1484_0.JPG
Долю землі – у власні руки
Минулого року в селі Сушки Коростенського району на Житомирщині вперше після п’ятнадцятирічної перерви почали обробляти землю. Місцевий житель Володимир Тарасенко організував нове підприємство «Добре Поле». В 2013 році урожай зібрали з 35 гектарів, цьогоріч – вже зі 170 га. У сушківському сільгосппідприємстві «Добре Поле» не бідкаються, що держава не допомагає аграріям, – на неї навіть не...
piramoda_wullyk.jpg
Із бджолами в піраміді
Віктор Білаш, пасічник із міста Галич, що на Івано-Франківщині, зі своїми товаришами без жодного цвяха спорудив незвичний лікувальний вулик, перший в Україні, та ще й розташував його в піраміді. Висота галицької піраміди – 3,8 метра, довжина – 5 метрів 12 сантиметрів. Автор новинки каже, що аналогів такої споруди немає. За геометричною побудовою вона є чотиригранною, рівнобічною пірамідою, грані...
DSC_7722_.JPG
Шило, якому нема чого приховувати
Вже 20 років голова Давидівської сільради Якимівського району на Запоріжжі виконує роль… психолога: до нього селяни йдуть з усіма проблемами – і соціальними, і сімейними Юрій Шило – типовий чоловік-батько: виважений, розсудливий, слів на вітер не кидає. Може, тому майже дві тисячі людей довіряють йому, як рідному? П’ять разів обирали сільським головою. І навіть за часів іншого керівника йшли по...
 Петра Ивановича11.jpeg
Вада не завадила життю
Прожив так, як вдається не кожному здоровому чоловікові: побудував два будинки, виростив двох синів і двох дочок, посадив чималий сад. А захоплення бджільництвом стало справою життя У селі Соловіївка, що в Брусилівському районі Житомирщини, Петра Івановича Савченка по-вуличному звуть Петро-пасічник або Петро Без Ніг. Він не ображається – куди правду сховаєш? Та й часу немає ображатися. Фатум...
 Петра Ивановича.jpeg
Я тепер одноосібник
Віталій Добровольський з Приазовського району Запорізької області господарювати на землі вирішив у 2003 році, коли за сто доларів у колгоспі сусіднього села Олександрівка купив списаний трактор МТЗ-80. Згодом зареєстрував мале підприємство. А в 2010 році раптом згорнув його діяльність і став одноосібником. – Я тоді балотувався на посаду сільського голови, – розповідає чоловік. – Тиск був...
jpg_0.
Богдан Денькович твердить, що безприв’язна технологія утримання тварин – зручна та економічна
На тлі зруйнованих по всій країні корівників ферма у селі Пчани Жидачівського району на Львівщині виглядає як прорив у щасливе майбутнє українського села. Звісно, ніякого дива. Головну роль зіграли ентузіазм і наполегливість очільника ФГ «Пчани-Денькович» – Богдана Деньковича, які допомогли йому створити на базі занепалого господарства прибуткове і перспективне. Починав із 300 га орендованих...
jpg.
Розуміє мову квітів
Ошатна оселя 78-річної Марії Хомич з Рівненщини вся рясніє вишиваними рушниками, килимами, полотнами. А веселка кольорів лілій і троянд навколо будинку не залишає байдужим нікого, хто прийде до пані Марії в гості. Жінка добре знається на секретах квітникарства. Проходячи повз кущиків червоних лілій, розповідає, що загалом вирощує майже 30 різновидів цих рослин. У перший рік після висадки в...
jpg.
Наречена для села
Якось у Миргороді на базарі випало бути свідком розмови двох чоловіків. Син одного з них після навчання в інституті повернувся до села з молодою дружиною. Гарна собою, привітна, розуміється на комп’ютерних премудростях. Проте роботи за фахом в селі немає. Нудиться бідна від бездіяльності. Жаль невістку! Від почутого я й сам пройнявся співчуттям, і згадалася мені колишня сусідська дівчина. «...
zemle.jpeg
Людина та її справа: сільський мірник
11/06/2014 Ще з далекого дитинства пам’ятаю, що люди в селі надзвичайно поважали землевпорядника. Не раз було чути: «Ото викличу мірника, то будеш знати, як мені межу підрізати…» У гірському селі Дихтинець Путильського району Чернівецької області посаду людини, що вирішує питання довкола власності на землю, ось уже сьомий рік поспіль обіймає Тетяна Іванівна Скрипчук. Про неї так там кажуть: «...
dom1.jpeg
Багатодітний житель Рівного віддав власний дім і землю під Будинок милосердя
11/06/2014 Якщо чоботи зношуються – їх викидають. А як бути, коли нікому непотрібними стають люди? Вони не мають житла і роботи, а головне, здоров’я, щоб самотужки все це собі забезпечити. Єдиним порятунком для таких стають небайдужі. Та чи багато таких? Сім років тому вчитель праці з села Вежиця Рокитнівського району на Рівненщині Валерій Кузьмич пішов зі школи і зайнявся благодійністю. Причому...