Герої нашого часу
| Заголовок | |
|---|---|
 |
Як Герастовські село врятували Зелений Гай на Одещині, що збезлюдів і ледь не загубився серед лісів, отримав шанс на існування завдяки родині пасічників Людмила та Сергій потрапили до цього села, можна сказати, випадково. Літо тоді видалося посушливе, рослини вигорали під палючим південним сонцем, і взятку майже не було. Тож Герастовські сіли в автомобіль і поїхали шукали медоносні місця. Побачили на карті зелений острівець,... |
 |
Небесної манни не чекають Багатодітна фермерська родина від магазинів не залежить – майже всі харчі виробляє власноруч. У той час, як багато інших селян скаржаться на життя та чекають манни з небес, Пилипці просто працюють. Невтомно і без зупинки. Розподіл ролей у сім'ї традиційний: батько – всьому голова. А дружина, старенька мати і десятеро дітей забезпечують надійний тил. Всі разом вирощують зернові та городину,... |
 |
Груша лейтенанта Петлюха У вересні Полтавщина традиційно святкує звільнення від фашистських загарбників. У 1943 році свій рідний край визволяв і молодий офіцер Василь Петлюх. Не вчора те було, а він і досі до подробиць пам’ятає, як танкісти з боку Лебедина, що на сусідній Сумщині, почали наступ на Червонозаводську цукроварню та Лохвицю. Німці чинили шалений опір, підбили кілька танків. У селі Середняки Гадяцького району... |
 |
Понад сорок нащадків Найстаріша жителька Одещини Христина Чорна, що мешкає в селі Борсуки Балтського району, нещодавно відзначила 105-річний ювілей. Її найдорожчі статки – 12 онуків, 13 правнуків і 13 праправнуків. Дивлячись на цю активну жінку, яка й досі порається по господарству, дивуєшся її енергії, особливо коли дізнаєшся, що життя не раз випробувало її на міцність і, мабуть, тим самим лише загартувало. Вона... |
 |
Життя на пенсії тільки починається, тим паче, якщо працювати на землі Вам тридцять, і здається, що починати все спочатку вже пізно? А волинянин Євген Колач не побоявся відкрити власну справу в 65 років Замість того, щоб іти на пенсію, чоловік у 1993 році відкрив фермерське господарство. Разом із дружиною самотужки почали обробляти п’ять гектарів цукрових буряків. Зараз мають в оренді 911 га та 37 найманих працівників. – Було важко, але мені хотілося показати, на... |
 |
Долю землі – у власні руки Минулого року в селі Сушки Коростенського району на Житомирщині вперше після п’ятнадцятирічної перерви почали обробляти землю. Місцевий житель Володимир Тарасенко організував нове підприємство «Добре Поле». В 2013 році урожай зібрали з 35 гектарів, цьогоріч – вже зі 170 га. У сушківському сільгосппідприємстві «Добре Поле» не бідкаються, що держава не допомагає аграріям, – на неї навіть не... |
 |
Із бджолами в піраміді Віктор Білаш, пасічник із міста Галич, що на Івано-Франківщині, зі своїми товаришами без жодного цвяха спорудив незвичний лікувальний вулик, перший в Україні, та ще й розташував його в піраміді. Висота галицької піраміди – 3,8 метра, довжина – 5 метрів 12 сантиметрів. Автор новинки каже, що аналогів такої споруди немає. За геометричною побудовою вона є чотиригранною, рівнобічною пірамідою, грані... |
 |
Шило, якому нема чого приховувати Вже 20 років голова Давидівської сільради Якимівського району на Запоріжжі виконує роль… психолога: до нього селяни йдуть з усіма проблемами – і соціальними, і сімейними Юрій Шило – типовий чоловік-батько: виважений, розсудливий, слів на вітер не кидає. Може, тому майже дві тисячі людей довіряють йому, як рідному? П’ять разів обирали сільським головою. І навіть за часів іншого керівника йшли по... |
 |
Вада не завадила життю Прожив так, як вдається не кожному здоровому чоловікові: побудував два будинки, виростив двох синів і двох дочок, посадив чималий сад. А захоплення бджільництвом стало справою життя У селі Соловіївка, що в Брусилівському районі Житомирщини, Петра Івановича Савченка по-вуличному звуть Петро-пасічник або Петро Без Ніг. Він не ображається – куди правду сховаєш? Та й часу немає ображатися. Фатум... |
 |
Я тепер одноосібник Віталій Добровольський з Приазовського району Запорізької області господарювати на землі вирішив у 2003 році, коли за сто доларів у колгоспі сусіднього села Олександрівка купив списаний трактор МТЗ-80. Згодом зареєстрував мале підприємство. А в 2010 році раптом згорнув його діяльність і став одноосібником. – Я тоді балотувався на посаду сільського голови, – розповідає чоловік. – Тиск був... |
