Творчість читачів

Заголовок
senovodka1.jpg
Підвернулася корові дідова схованка...
Як корова перейшла на самолікування, а дід втратив апетит на півроку.  Корову Ласку бабуся любила найбільше серед усієї живності на своєму обійсті.  – Ласочку моя мила, – часто повторяла вона, гладячи її морду чи налитий бік. – Годувальнице ти наша! І молочко завдяки тобі в нас є, і сметанка, і сир, і кислячок… – Му-у-у, – наче погоджуючись зі сказаним, подавала голос тварина й починала...
etnodim.com_.ua_.jpg
Бабусине намисто
Вишневе намисто мені подарувала бабуся на весілля. Великі й круглі перли були насиченого кольору дикої вишні… Я стояла біля вікна у весільній сукні, роздивлялася бабусин подарунок, прикладала його до шиї й усміхалася сама собі. Воно мені личило. Навіть дуже. Але до весільного вбрання намисто зовсім не йшло. Тож я його зняла й поклала до шкатулки з прикрасами. – Степанидо, ти навіщо скинула...
kartinki24_ru_birds_swans_0014.jpg
То наші лебеді
Сашко і Настя жили неподалік одне від одного, але на різних вулицях. Ці дві сусідські вулиці розділяла кладка через струмок, що витікав із невеличкого сільського ставка.  Тієї весни сімнадцятирічний Сашко вперше глянув на Настю й побачив не вчорашнє сміливе та гостре на язик дівчисько, а дівчину, у чиєму погляді затаїлася повінь першої ніжності. Він сам дивувався своїм почуттям, хоча вже...
DSCN2604.jpg
Чари лемкині
Велика родина Шпиндів, Семчишиних, Спехів, Осівих, Левицьких. Це лемки,* які 1950-ті приїхали на Миколаївщину роком раніше за нас, переселенців із Західної України. Ми з ними знайомимося вперше й дуже дивуємося: такі ж люди, як і ми, а що говорять – «ніхт ферштейн». За рік вони з місцевим населенням трішки вже навчилися розуміти одне одного. А тут ми зі своїм діалектом, і давай починати все...
fotopara.livejournal.com_.jpg
Звичайне отелення, або Все не так
Після насиченого біганиною, розімлілого від спеки, засміченого дрібними проблемами дня я заснув, як тільки голова впала на подушку. Та серед ночі мене розштовхала перелякана дружина.  – Там хтось голосить!  Завмерши, ми вслухалися в нічну тишу. Раптом жіночий надривний вереск пролунав біля самих дверей: – Мені сказали, що ви допоможете. У мене корова телиться, дуже дметься, аж реве....
ulica1.jpg
Декомунізація по-закарпатськи
Мешкаю я на вулиці, яка раніше називалася Леніна, а з недавно ухваленим законом про декомунізацію стала Центральною. Може, воно й правильно, бо Ленін ніколи в житті в наших краях не бував. Однак я, нікуди не переїжджаючи, постав перед необхідністю змінити в паспорті адресу реєстрації. Ну добре, думаю, треба так треба. Ека Згуладзе каже, що це коштуватиме всього 20 хвилин і 85 копійок, чого б не...
vmesteveselee.ru_.jpg
Куфайка
Баба Ганна жила на самому краєчку невеличкого села. Її маленька хатинка була чи не найстарішою в селі й улітку ховала від світу свою убогість за розкішними яблунями та вишнями.  Уже минуло більше трьох десятків років, як овдовіла бабуся. Поховавши чоловіка, Ганна Гнатівна стала зовсім іншою: учорашня передова доярка місцевого господарства, чий дзвінкий голос на сільських святах було чути на...
gribnik-rossii.ru-.gif
Отой-го-о!..
Жителів на прізвище Сапон у нашому селі було чимало, та Семен Сапон вирізнявся з-поміж інших міцною статурою й мовчазним характером. Чоловік уже був у літах, коли розпочалася війна, тож на фронт не взяли. Він, як і ми, діти й дорослі, пережив страхіття травня 1943-го, коли окупанти, аби помститися невловимим партизанам, палили села, розстрілювали невинних людей. Мешканців Сапонової Гути позганяли...
molsemja.ru_.jpg
Італійка
На святі останнього дзвоника в сільській школі ця жінка з двома онуками помітно вирізнялася з-поміж інших. Вишукано вдягнена, доглянута. Дехто зауважить, що нині це не проблема, і матимуть рацію. Та щось таки відрізняло цю жінку серед інших. Може, очі? Вони ніби й усміхалися, але якось сумно. І ось про що я довідалася згодом. У 1990-х роках працювала Ганна в колгоспі бухгалтером. Мала люблячого...
pet
Тяжкий вибір
Розповів Ярослав Дмитрович Слобусь, житель Тернополя. Олександр – чоловік досить флегматичний. Перед тим, як щось зробити, – довго, аж надто довго думає. Потім ще довше збирається. Виконує будь-яку роботу повільно-повільно. Підганяй його хоч ба-тогом – нічого не вийде. Буде спокійним, як двері. Навіть не огризнеться задля годиться. Завів Сашко собаку. Мовляв, діти в школі, він і дружина – на...