Творчість читачів

Заголовок
rasfokus.ru_.jpg
Миті щастя
Кінець липня. Погода пустує. То заструменять хмари-дощувалки, то сонце так пришкварить, що хоч яєчню смаж. Та як би там погода не викаблучувалася, кровному селянинові не до неї. Дощ не вічний, перечекаємо, а змарнувати собі день не дозволимо. Бодай хоч трішки та прополемо, підсапаємо, підпушимо… Народна мудрість говорить: ранок-панок. І це незаперечна істина. Ось і доводиться тим, хто більше...
oboi-colibri.ru_.jpg
Будь щасливою мамою!
Тамара крокувала засніженою вулицею селища. Патлатий березневий снігтанув на обличчі. Ішла, ніби в нікуди. Доля Тамари була схожа на боротьбу за виживання. Жила вона з матір’ю та старенькою бабусею, без батька у старій хатині. Дівчині було 17 років, коли в їхнє село приїхали на заробітки в місцеве господарство хлопці зі Львівщини. Теплими літніми вечорами приходив до неї Іван – високий, статний...
otvetnavse.jpg
Найда
Іван завжди називав Тетіївку своїм рідним селом, хоча перебрався сюди лише сім років тому. Хлопцю вперше в житті пощастило: районна влада розщедрилася й виділила дітям-сиротам, які досягли повноліття, власне житло. З’явилася можливість зажити, як усі: поратися на городі, топити піч, готувати їжу… Щоправда, нічого з переліченого простий дитбудинківський хлопчик не вмів робити, але вчився швидко....
busiki-kolechki.ru_.jpg
Ось і купила каблучку!
Оксана з Петром одружилися два роки тому. Симпатична молодиця відразу переїхала в квартиру чоловіка й почала господарювати – цілу весну на дачі працювала, влітку варення та салати на зиму закривала, восени на дачі копала картоплю та збирала яблука. Петро працював далекобійником, тож більшість часу проводив за кермом далеко за межами України. «Ох, і хороша у мене дружина! – не міг нахвалитися...
babushkinsad.kiev_.ua_.jpg
Ось і купила каблучку!
Оксана з Петром одружилися два роки тому. Симпатична молодиця відразу переїхала в квартиру чоловіка й почала господарювати – цілу весну на дачі працювала, влітку варення та салати на зиму закривала, восени на дачі копала картоплю та збирала яблука. Петро працював далекобійником, тож більшість часу проводив за кермом далеко за межами України. «Ох, і хороша у мене дружина! – не міг нахвалитися...
home-lubimets.ru_.jpg
За що?
Руде кошеня в провулку за мурами універмагу з’явилося в холодний березневий вечір. Хтось безжалісний виніс його з дому й викинув, мов якусь непотрібну річ, під муровану стіну. Кошеня було маленьке, тремтіло від холоду, а коли хтось проходив тротуаром, жалібно просило їсти. Добросердечні люди зупинялися, у кого в сумці було щось їстівне, давали маленькому «жебрачку». Кошеня накидалося на кинутий...
DSCF3692.JPG
Всесвіт: із яйця пішов і в яйці втілився
Ростислав Крамар писанкарством займається лише шість років. Але за цей невеликий термін його роботи стали відомі далеко за межами рідного Тернополя. Яйця з чарівними візерунками, казковими мотивами та отворами залюбки купують у якості прикраси оселі та на подарунок друзями за кордон. – Писанки мені подобалися завжди, – розповідає Ростислав. – І ось, будучи студентом, я вирішив спробувати...
iння1.JPG
А цей брилик – із кореня сосни
Вироби, які плете з коріння сосни жителька села Мигалки Київської області Раїса Корякіна, вражають. Це незвичні на вигляд фруктовниці, хлібниці, посуд для круп, цукерниці, жбани та навіть колиски для немовлят. – Плетінню з коріння мене навчив чоловік, – розповідає майстриня, показуючи десятки своїх виробів. – Це було майже 30 років тому. Він розповів про всі секрети цієї справи, і мене вона...
2_новый_размер.JPG
Солом’яні соняшники
Жительку міста Нетішин Хмельницької області Валентину Сірук добре знають і в рідному місті, і далеко за його межами – її солом’яні вироби викликають замилування, піднімають настрій. – Любов до рукоділля я успадкувала від мами, – розповідає майстриня. – У шкільні роки вишила свою першу вишиванку, а згодом і сукню. А коли відвідала виставку соломоплетіння, то настільки захопилася, що вже без цього...
vasi.net_.jpg
Прощальний сніданок
Ця історія трапилася на Тернопіллі після Великої Вітчизняної війни. Обласний центр був повністю зруйнований фашистами. Але, як згадують старожили, усі завзято працювали, щоб скоріше розчистити вулиці від завалів. Усім набридла війна. Люди були щасливі від важкої, утомливої, але при тому мирної праці. Змучена виснажливими бомбардуваннями, розстрілами, голодом душа прагнула й прекрасного. Тому із...