Особливості утримання свиней: як зробити відгодівлю виправданою

7.jpg

13/11/2013

Якщо порівняти утримання свиней колись і тепер, то різниця очевидна. Перш за все, вона криється в цінах на корми та нових породах, які почали розводити. 


Раніше свиней у приватних господарствах вирощували переважно для власних потреб і відгодовували доступними кормами. Приміром, готували мішанку з пшеничної, горохової чи люцернової полови (мілко подрібненої соломи чи сіна), додавали ячмінної чи пшеничної дерті (буквально жменьку), запарювали цю суміш окропом, настоювали, перед згодовуванням здобрювали тертим буряком або кабачком. Крім того, для смаку лили відвійки чи сироватку. Там, де врожай дозволяв до раціону вводити картоплю, відварювали бульби. Влітку згодовували надлишки городини, кабачки, молоді буряки, стебла кукурудзи, використовували бур’яни: щирицю, лободу, шпориш. Було звичним давати свиням і харчові відходи. Зазвичай годували двічі-тричі на добу, стільки ж разів змінювали воду в поїлках.

За такої системи свиней доводили до забійної кондиції протягом 10, іноді 12 місяців. Як правило, при недостатньому вмісті білка в раціоні та значному накопиченню вуглеводів, тварини добре накопичували сало. Цьому сприяла і часта зміна кормів. Для того, щоб стимулювати відкладення жиру та отримувати прошарок, господарі влаштовували періоди голодування. Відгодований кабан мав вагу до двох центнерів, товщина сала сягала ширини долоні дорослого чоловіка. Разом із тим доморощені свині вирізнялися відносно малим виходом м’ясної туші – за рахунок об’ємного кишківника, що був розбитий грубими та зеленими кормами. 

Часи змінилися. Якщо раніше господарі особливо не рахували витрати на відгодівлю свиней, то зараз це питання стоїть гостро.

У сучасних промислових умовах за рахунок збалансованого раціону, повного виключення об’ємних кормів, використання вільної системи годування, за якої свиня має постійний і без перешкод доступ як до води (через спеціальну поїлку), так і до кормів, тварину здають на забій приблизно у віці 5,5-6 місяців. Жива вага такої тварини не перевищує 130 кг, а товщина сала – 3 см (ширина менша за два пальці). Вирішальним чинником при цьому є порода: саме вона задає високий темп росту та велику м’язову масу.

Звісно, в домашніх умовах складно дотримуватись такої організації, як у промисловості. Але кілька порад можуть вам стати у пригоді. 

Перш за все, обирати для домашнього господарства породу слід обережно: тварини, що мають високу енергію росту, за відсутності певних умов утримування можуть відставати у рості, хворіти.

Найкраще було би годувати свиней повнораціонними комбікормами – такими, що містять усі необхідні поживні речовини, мінерали, вітаміни. На упаковці зазвичай вказується вікова група і добова доза згодовування. При цьому зелені корми можна обмежити, а то й повністю виключити. 

За умов традиційної годівлі дертю та кормами, що є «під рукою», бажано дотримуватись деяких правил. Поросятам до 3-4 місяців слід давати «з корита» якомога частіше – три-чотири рази на добу. При цьому вони мають швидко і з апетитом виїдати корми, а при черговій даванці верещати і непокоїтись. Неприпустимо залишати рештки їжі у кориті, як і надмірно перегодовувати поросят. Найбільш бажана у цьому віці суміш ячмінної та пшеничної дерті. Обережно згодовуйте кукурудзяну дерть, а горохову не давайте взагалі. Застосування зелених та соковитих кормів задовольнить потребу у вітамінах та мінералах. Клітковина стимулюватиме роботу шлунку та кишківника. 

Найчастіша і найприкріша помилка – це проварювання кормів. Дехто гадає, що таким чином корм стає поживнішим, термічна обробка начебто руйнує токсини і вбиває інфекцію. Це не зовсім так. По-перше, особливості травлення у свиней такі, що дозволяють з успіхом перетравлювати звичайний подрібнений корм. По-друге, грибки, що вражають корм, дійсно гинуть при кип’ятінні, але для знешкодження їхніх токсинів потрібна більш висока температура. По-третє, при термічній обробці руйнуються вітаміни та деякі поживні речовини. Крім того, варені корми приваблюють мух і скоріше псуються.

Особливу увагу треба приділяти напуванню. Взагалі, у цих тварин немає періоду, коли їм не можна було би пити воду. Свині вагою 80 кг в середньому необхідно на день до 10 літрів. Вода не повинна бути гарячою чи холодною, брудною, зі сторонніми присмаками чи запахами. Корито має стояти так, щоб свиня не могла поставити у нього ноги. 

Якість годівлі контролюють за виглядом та поведінкою свиней. Якщо, наприклад, у тварин роздувається черево, але при цьому чітко видно хребет і ребра, скоріш за все в раціоні не вистачає білку. Дуже малими дозами вводьте до раціону соєву чи соняшникову макуху, рибне чи м’ясо-кісткове борошно. Якщо у поросят відмічається діарея зі збереженням апетиту, можливо, в їхньому раціоні забагато вуглеводів – треба виключити буряки, кабачки, додавати пшеничні висівки. Надмірний вміст білку може викликати втрату апетиту. В деяких випадках навіть виникає набрякова хвороба.

Доросліші свині не такі вимогливі до поживності кормів. Фізіологічно їх ріст гальмується після досягнення ваги 95-100 кг. З цього часу починається відкладення сала. Проте слід мати на увазі, що для виробництва одного кілограма «національного продукту» необхідно витратити удесятеро більше кормів, ніж для кілограма м’яса. 

Звісно, кожен з господарів прийме власне рішення, як і чим годувати. Та сьогодні попри традиційну думку, що свиня з’їсть усе, до відгодівлі слід ставитися уважніше, тоді й утримання буде виправданим економічно.

Василь Усатенко, 

ветлікар

Зображення: 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.