Фабрика для фуа-гра

6-3.jpg

24/07/2013

Від продавців домашньої птиці на базарі можна почути дивне слово – «мулард». При цьому якихось особливих пташок на прилавку немає: звичні кури, качки, гуси. Що ж це за диво-птах, які в нього особливості та чому деякі господарі розводять саме мулардів?
– Мулард – це гібрид мускусного селезня (в народі його називають індокачкою – Авт.) та пекінської качки, – пояснює завідувач відділу птахівництва Інституту тваринництва НААН України Олег Катеринич. – Отримані в результаті схрещування самці та самки за більшістю ознак подібні саме до мускусної качки і, головне, вони однакового розміру. Адже зазвичай у мускусних качок самець важить 4,5 кг, а самка – 1,5 кг. Це не зовсім задовольняє, коли хочеш отримати багато м’яса. Муларди успішно вирішили цю проблему.
М’ясо мулардів менш жирне, ніж у звичайних качок, тому що корм у них перетворюється не в жир, а в м’язи. За смаком нагадує дичину. А ще гібрид вирощують задля смачної печінки. Близько 70% делікатесу фуа-гра у світі отримують саме від мулардів і лише 30% – від гусей.
Як і всі інші гібриди, муларди не мають нащадків. При цьому вони можуть нести яйця, але ті позбавлені можливості розвиватися. Як же відрізнити безплідного муларда від качки?
– Гадаю, продавцям немає сенсу видавати мулардів за звичайних качок, бо качки десь на 30% дешевші. Оскільки мускусний «тато» зазвичай чорний, а пекінська «мама» – біла, то дитинчата виходять світлі з чорною плямою на голівці і згодом свого забарвлення не змінюють, – підказує Олег Катеринич.
Утримують гібридних птахів так само, як і інших качок. Хіба що каченята трохи жвавіші, ніж звичайні, тож їх треба постійно пильнувати. На крилах у мулардів та їхніх мускусних «батьків» навіть є кігті, щоб забиратися в дупла. За це їх ще називають деревними качками. Також не забувайте, що муларди можуть літати і потенційно здатні на втечу з рідного подвір’я. Але за умов нормальної годівлі та хорошого життя вони навряд чи підуть на це. Взагалі, за енергійністю та міцністю мулардів можна порівняти з мулами – гібридами коней і віслюків. Останні, до речі, теж не дають нащадків.
За 11-12 тижнів муларди набирають 4-4,5 кг. Потребують лише одного щеплення – від вірусного гепатиту. Єдиний суттєвий мінус – низький процент виведення. З усіх яєць вилуплюються не більше 50-55%. Для порівняння: в інших качок цей показник становить 85%.
Більшість мулардів, що є в Україні, привезена з-за кордону у вигляді інкубаційних яєць чи добових каченят. У нас їх поки що не розводять, немає жодного племінного підприємства. На 5-7 млн голів качок в Україні нараховується лише 500-700 тис. мулардів. За словами спеціалістів в галузі птахівництва, цей ринок дуже цікавий, проте неосвоєний. До речі, за дослідами, які проводилися 25-30 років тому, схрещувати з мускусними селезнями можна не тільки пекінських качок, а й дзеркальних, чорних білогрудих та інших, але «пекінок» знайти простіше.

Наталія Федорова

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.