Найкращі телята – від українки і голштина

cow.jpg

15/08/2012

Час від часу редакцію запитують: де знайти ту чи іншу породу корів? Приміром, господиня з Миколаївської області шукає чистопородних здорових телят української червоно-рябої, а господар із Дніпропетровщини – наймолочнішу голштино-фризьку породу. Проте чи треба робити ставку на когось окремо, ми поспитали у начальника відділу ветеринарної медицини та зоотехнії Національної академії аграрних наук України, кандидата сільгоспнаук Олександра Костенка.
– Мене не дивує зацікавленість голштино-фризькою породою. За своєю генетикою вона – світовий лідер з продуктивності, – каже науковець. – Рекорд був поставлений на Кубі, коли одна корова за одну лактацію дала до 25 000 кг молока. Середня продуктивність у США, Канаді, Європі становить – 9-10 тисяч кг на корову, в Ізраїлі – 13 тисяч. В Україні є господарства, де ця порода зберігається в чистому виді та дає надої до 8-9 тис. кг, але таких корів дуже мало.
– Голштини бувають двох мастей, – продовжує Олександр Костенко, – чорно-ряба і червоно-ряба. Чого вони вимагають, так це надзвичайної уваги до утримання та годівлі –збалансованого раціону з використанням преміксів і добавок, які містять макро- та мікроелементи. Якщо у господарстві немає можливості забезпечити тварин відповідною годівлею, то не треба таких корів і заводити. Бо без виконання цих умов корова голштинської породи обмежується двома лактаціями і вибуває. При тому, що звичайна корова дає молоко впродовж 7-8 лактацій (кожен рік вона має дати по теляті). З іншого боку, навіть у США, при створенні належних умов, голштинка, як правило, продукує до трьох лактацій, більшого її організм не витримує через надто велике навантаження. Але фермери йдуть на це, тому що завдяки своїй високій продуктивності такі корови є рентабельними.
Ця тварина – не для пасовища, а збалансовані корми для голштинів, про які я веду, – справа не з дешевих. Саме з цих причин я не радив би тримати цю породу в особистому господарстві.
В Україну голштинську породу завезли ще в радянські часи та схрестили з українською чорною рябою, симентальською та червоною степовою. При цьому голштини використовувалися як батьківська лінія. Тепер можна стверджувати, що в наших коровах голштинської крові майже стільки, скільки у чистопородних екземплярів. Разом з тим українські гени роблять їх менш вибагливими до умов утримання і годівлі – вони менше хворіють, більш усеїдні (хоча комбікорми з мікроелементами залишаються обов’язковими умовами годівлі), краще запліднюються й у дбайливого господаря дають не менше 8 тис. кг молока на рік.
Сьогодні в умовах промислового утримання прогресивною системою вважається безприв’язне стійлове утримання с раціоном, який складається з незмінних складових. Досліджено, що в період пристосування до іншого виду кормів у корови знижується рівень лактації. Тому господарства переходять на однотипну годівлю (суміш кормів), яка триває впродовж усього року, хіба що влітку додають зеленої маси.
Я рекомендував би і господарю з Дніпропетровщини розводити саме наших українських корів, але тих, в роду яких є голштини. Приміром, українську червоно-рябу молочну породу, створену на основі симентальської породи та червоно-рябого голштина. За продуктивністю вона не поступається європейському рівню.
Ніка Серьогіна

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.