У селах гаряча пора косовиці - на сезонний сінокіс з’їжджається чимало людей

5-1.jpg

26/06/2013

У час косовиці можна добре заробити, тому бажаючих помахати косою та граблями на свіжому повітрі не бракує. До сіл на сезонний сінокіс з’їжджається чимало людей, які не цураються простої праці. Проте наймають не всіх.


Селяни стали обережними, тому довіряють лише знайомим. Проте трапляється, зовсім чужі для села люди можуть знайти добру роботу. Головне – господарям сподобатися. Як правило, на сінокіс наймаються бідніші селяни із сусідніх населених пунктів. Крім того, господарям, в яких чимала площа сіножатей, приходять допомагати родичі.
...Сонце ще ген на обрії, ще Карпати вкриті білою імлою, трава аж дзвенить од роси, високо в небі починають свій новий день птахи. У такий час, десь о п’ятій ранку, будить до праці своїх косарів Іван Клапчук. У ґазди з Косівщини роботи, хоч греблю гати. Кілька гектарів сіножаті, щоб прогодувати п’ятьох овечок, двох баранів, чотирьох корів та троє телят. А погода в горах мінлива. За кілька хвилин може такий дощ вперіщити, що ані косити, ані викошене у копиці скласти. А як сіна вчасно не заготовиш, то худоба взимку голодна ревтиме. Пропаде праця.
Пан Клапчук має дружину та трьох доньок. Косити жінка й дівчата вміють, але чоловік вважає: не жіноча то справа. Тому й наймає косарів. Третій рік працює в нього 53-річний ґазда Петро Василащук з Верховинщини. Роботи не густо. А в Клапчука можна й добре поїсти, і заробити.
Разом із Петром косить Олексій Маленький з Вінничини, який донедавна тинявся курортними містечками Прикарпаття та побирався у відпочивальників. Його й помітив Клапчук.
– Бачу, чоловік здоровий, робити може, а ходить, як неприкаяний, – розповідає, швидко наминаючи великий кусень хліба з маслом та котлетами, гуцул. – Сів біля нього, чарку налив і запропонував піти до мене на три дні косити. Сказав, що платитиму по 40 гривень у день, ще й годуватиму. Олекса і погодився. Добре косить.
Сам найманий косар до розмови не охочий. Каже, що родом із села і таку роботу знає, а те, що став безпритульним, то життя так склалося.
Ще ввечері чоловіки, знявши гостре кісся з дерев’яної ручки, виклепали коси. А вранці, вмившись холодною джерельною водицею і добре поснідавши, – мерщій на сіножать.
– Косити треба, поки спеки немає, а на траві роса блищить, – пояснює верховинець Петро. – Старі люди в нас кажуть: як із росою покосити, то й худоба більше молока даватиме.
До трав’яної нивки йти зо два кілометри. Послинивши долоні, чоловіки стають до справи. Трава аж рипить під косою. За години три майже вся робота зроблена. Траву розкидають, щоб добре висохла. А згодом згрібають і в копиці складають.
– Сіно в нас складають по-різному – розповідає Іван Клапчук. – Коли трава майже суха, роблять вішінку – палицю з сучками (остриву) підпирають трьома-чотирма опорами, на них накидають, ніби навішують, траву. Роблять так, щоб суха трава не торкалася землі. Тонко складена, вона швидко досихає. Потім разом із тим деревом-остривою сіно несуть до стодоли і там вже знімають. Якщо сіно не уміщається в стодолі або косять далеко від хати, траву, що добре висохла, громадять у велику круглу копицю – стіг. Щоб скласти стіг, спочатку треба закопати в землю високу дерев’яну гілку, зробити з сучків настил, і лише тоді накладати сіно. Одна людина накидає, а інша (чи двоє) його утрамбовують по колу. Накривають стіг великою клейонкою. І в такому вигляді він може стояти кілька років. Сіно не псується.
Як буде скінчена робота, пан Клапчук зі своїми косарями піде працювати до жінчиного брата. В того – три гектари сіножаті. Із сезонними робітниками коситиме й сам Іван.
Чоловік каже, що косарі за місяць, ходячи від ґазди до ґазди, можуть тисячу-дві гривень заробити. До речі, добрі косарі навіть оголошення в газети дають, їх наперед за два-три тижні до початку косовиці наймають. І платять від 40 до 70 гривень у день, годують та ще й продуктів додому дають.

Сабіна РУЖИЦЬКА

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.