Жителі Летави завжди при роботі і молодь до міста не поспішає

4-1.jpg

12/06/2013

Ранок. На вулицях людно, всі поспішають на роботу. Гуде транспорт. Чутно, як зазивно мукають у хлівах корови в очікуванні доярок. На поля виїжджають трактори...


Невже таке ідеальне село ще існує? Так! Це село Летава у Чемеровецькому районі Хмельницької області. Його називають останнім осередком комунізму: більше 80 років тут працює колгосп, де працівникам дають безвідсоткові позики; біля сільради стоїть пам’ятник Леніну, а на свята всюди майорять червоні прапори. Здається, що час тут призупинився або навіть повернувся у минуле і при цьому економіка цілком ринкова. Може, в такій еклектиці і полягає секрет добробуту летавчан?
– Стільки років минуло, а в нас дух СРСР досі відчутний, – усміхається сільський голова Олександр Руденький. – Люди завжди при роботі, у них стабільна зарплата, молодь до міста не рветься. На нашому колгоспі, який у 2000 році перетворився на сільськогосподарський кооператив «Летава», зараз усе село тримається.

Горде звання «колгоспник»

У Летаві майже дві тисячі жителів, чверть з них – колгоспники (причому, вони з гордістю так себе називають). Вирощують овочі, фрукти, різноманітні зернові культури. Вистачає і для себе, і на продаж. Нещодавно з’явився спільний бізнес з голландцями та французами з виробництва зеленого горошку, кукурудзи та ячменю. У колгоспних хлівах стоять 1000 дійних корів, стільки ж бичків і півтори тисячі свиней. До речі, худоба є й на кожному подвір’ї, тому м’ясом і молоком селяни забезпечені.
– Пам’ятаєте, як казали: «Все навкруг колгоспне, все навкруг моє»? – пригадує голова СГК «Летава» Михайло Шаповал. – Ось так і живемо. Хоча раніше земля буда державною, а тепер у власності членів кооперативу. В той час, як сусідні села мало не вимирають через безробіття, наша громада повністю себе забезпечує. Висновок такий: не треба було вщент руйнувати те, що побудоване. Взагалі, без колгоспу села немає. Зараз землею розпоряджаються холдинги, а саме село нікому не потрібне.

Менеджери? Ні, доярки і трактористи!

Доярки в Летаві – люди доволі забезпечені. Отримують зарплатню в 3-4 тисячі гривень. Для села це чималі гроші, погодьтеся. Є жінкам і чоловіча підтримка – поряд з ними працює 56-річний дояр В’ячеслав Кузняк. Він віддав колгоспу майже 40 років.
Розраховують на нормальну зарплатню і трактористи, адже в сезон жнив заробляють до 5-8 тисяч гривень на місяць. Тобто сенсу їхати кудись на заробітки немає. Навіщо, якщо все поруч? Серед колгоспників чимало тих, хто, маючи вищу освіту, не знайшов гідної оплати праці у містах та повернувся додому. Значна частина жителів села задіяна в торгівлі, медицині, освітній сфері. Адже тут працює школа та дитсадок, 9 магазинів, 3 перукарні, 3 станції технічного обслуговування, пекарня, звичайна та ветеринарна аптеки, спорткомплекс, олійний цех, швацька майстерня, музична школа, спортивні секції, музей. Було би бажання працювати, а робота знайдеться!
– Після свята останнього дзвоника ми пропонуємо випускникам, які не вступають до вузів, роботу в колгоспі, – розповідає Олександр Руденький. – У багатьох вже є посвідчення водіїв, трактористів, інші будуть потроху переймати досвід у старших. Але без роботи ніхто не залишиться. На щастя, у Летаві немає злидарів без шматка хлібу.
Без проблем теж не обходиться. Через погодні умови – адже нинішня зима перейшла відразу в літо, минаючи весну, – виникли деякі ускладнення з урожаєм. Другий рік поспіль не вдається відремонтувати дороги.
– Все село заасфальтоване, але дороги вщент порозбивалися за зиму, треба негайно їх міняти, – каже голова сільради. – Торік на це виділили    32 тис. грн державних субвенцій, цього року – 25 тисяч. Але це ж копійки для таких масштабних робіт… Нічого, щось придумаємо.

Як летавчани до Третяківки потрапили

На колгоспних полях не побачиш жодної імпортної техніки – усі трактори, комбайни, сівалки вітчизняного виробництва. Під час поїздки на Кіровоградщину Михайло Шаповал дивувався, що там працюють заморські сівалки, в той час як у Летаві – кіровоградські!
А ще селяни дуже пишаються своїм минулим. Колись тут жили дванадцять Героїв Соціалістичної Праці. Нинішній голова кооперативу «Летава» Михайло Шаповал, у 2011 році отримав нагороду Героя України.
Вельми шанують у селі художницю Тетяну Яблонську, яка в 1948 році намалювала всесвітньовідому картину «Хліб» (нині зберігається у Третяківській галереї у Москві). Адже саме летавські трудівники зображені на тому полотні! Зараз їх уже немає в живих, кілька років тому померла наймолодша – 90-річна баба Настя.

Наталія Федорова

Зображення: 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.