Село Велика Добронь здавна займається овочівництвом, але справжню славу йому принесла саме паприка

4-2.jpg

12/06/2013

Село Велика Добронь, що в Ужгородському районі Закарпатської області, здавна займається овочівництвом, але справжню славу йому принесла саме паприка. Майже 90% жителів вирощують цю спецію, тому під час збирання врожаю місцевість буквально червоніє. Перець усюди: під стелями, на лавках, на горищах…


– Ми знаходимось поблизу угорського кордону, а угорці паприку дуже люблять, – розповідає місцевий житель, фермер Василь Гіді. – Тому в Доброні й почали тим займатись.
Паприкою добронці опікуються 8 місяців на рік. Починається все в березні: з 1 по 15 число сіють насіння, одразу після посадки ранньої картоплі. У травні, коли картоплю викопують, саджанці паприки висаджують на її місце. На 1 кв. м – 12 рослин. З 15 серпня починається збір врожаю. Ще недозрілий, зелено-червонястий перець відправляється на горища, де протягом 3-4 тижнів доходить до необхідної кондиції. Якщо поспішити,  тобто відразу його висушити та змолоти – червоний колір протримається недовго, лише кілька місяців. А ось правильно оброблена паприка яскрава протягом 2-4 років.
55-річний Василь став фермером у 1992 році, його родина має 8 га землі, де вирощує картоплю, капусту, солодкий перець, садову суницю. Паприка серед інших овочів займає лише півгектара.
– А більше і не посилимо, це ж переважно ручна праця, – пояснює чоловік. – Ми з дружиною Агі майже все робимо самотужки, іноді діти приїжджають допомогти. Особливо тяжко збирати дрібний перець вручну. Його треба зв’язати мотузкою або спакувати у спеціальні сітчасті колби (шириною 10-15 см, довжиною 2 метри). Далі паприка дозріває. Після цього несемо перець у сушарки та на подрібнення. У селі є декілька людей, які мають необхідне обладнання і заробляють цим.
Фермер каже, що йому потрібні лічені секунди, щоб відрізнити справжню паприку від несправжньої, наприклад, із чимось змішаної. Справжня має бути червонясто-цеглистого кольору, аж ніяк не фіолетового чи жовтого. Вона дуже легко сиплеться та не утворює грудочок.

Фермерське господарство Василя обробляє 8 га, під паприкою — 0,5 га

Поради від Василя Гіді

1 Паприка потребує вологи на рівні 70-75%. У Великій Доброні буває лише 30%, тому без постійного поливу не обходиться.  

2 На 1 гектар паприки потрібно 80 кг азотних, фосфорних і калійних добрив. При цьому фосфорну частину треба внести восени, а калійну та азотну – навесні, при посадці картоплі. До речі, картопля – чудовий  попередник для перцю. Після посадки паприці знадобляться лише азотні добрива у розрахунку 10-15 г на 1 кв. метр. Така підкормка виконується щомісяця.

3 Ґрунт треба розпушувати кожні 10-14 днів, одразу після поливу.

4 Багато залежить від вибору сорту. Насіння краще брати з близьких територій, а не Іспанії чи Італії, бо воно пристосоване до наших кліматичних умов. Ми беремо з угорського міста Сегед, де цей овоч вирощується з XV століття.

5 Паприка – особлива пряність: її не можна смажити. Якщо налити у сковорідку олії, довести до кипіння та посипати паприкою, з’явиться специфічний, не дуже приємний запах. Він стане ще гіршим, якщо підсмажити із паприкою ріпчасту цибулю. З цієї причини приправу додають до страв лише наприкінці приготування, а краще – коли сковорідку вже забрали з пічки.

Наталія Федорова

Зображення: 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.