Олександр Вержиховський, в. о. директора департаменту ветеринарної медицини Держветфітослужби, про нові тарифи на ветпослуги

7.jpg

08/05/2013

Неабиякі нерви треба мати, щоб витримати шквал емоцій, який обрушився на редакцію після вибіркової публікації на сторінках «Рідного села» тарифів на ветеринарні послуги, які було затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 96 від 13 лютого 2013 року.


Обурилися власники худоби: виявляється, із них беруть грошей більше, ніж цього вимагає закон, до того ж не завжди зрозуміло, за що саме беруть. У свою чергу, ветеринари образилися на те, що їх звинуватили у зловживаннях. Розтлумачити, як саме мають застосовуватися нові тарифи, ми попросили в. о. директора департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної і фітосанітарної служби Олександра Вержиховського.
– Олександре Мар’яновичу, чому маємо такі розбіжності: один платить за передвипасний огляд 60 гривень, другий – 45, а третій – 12 гривень? А от члени кооперативу, з яким ми спілкуємося, нічого не платили. З чого ж узагалі має складатися цей огляд?
– До жовтня 2012 року кожна державна установа, яка є юридичною особою, розробляла й затверджувала власні тарифи, але надалі так тривати не могло. За одну й ту саму послугу в одній області платили, приміром, 50 гривень, а в іншій – 15. Відтак це спричинило дуже багато нарікань. Тому на наше замовлення Інститут «Агропродуктивність» прорахував єдині економічно обґрунтовані тарифи. За основу було взято розрахунки попередніх п’яти років – хронометраж використаного часу, накладні витрати, нарахування зарплат спеціалістам тощо. Як результат, у жовтні минулого року з’явилися нові розцінки, відтак наша служба почала за ними працювати. Та вони викликали багато зауважень у сільгоспвиробників. Ми відразу включилися в діалог. За дорученням керівництва Мін-агрополітики було проведено понад десять нарад і зустрічей. За розрахунок взяли нові дані, відпрацьовані з Мінфіном,         Мінекономіки, Мін’юстом, унаслідок чого розцінки стали меншими. Сьогодні ветеринарна служба працює за тарифами Наказу № 96 від 13 лютого 2013 року.
Але, одразу хочу зауважити, що, крім платних послуг, наша служба надає і безкоштовні послуги. До них належать щорічні обов’язкові державні протиепізоотичні заходи. Для корів це профілактичні щеплення від сибірки, діагностичні дослідження на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз, для свиней – щеплення проти класичної чуми свиней, дослідження на лептоспіроз, бруцельоз. Усе це робиться за державний кошт. Ані вакцина, ані ін’єкція, ані забір крові та дослідження власникові худоби не коштують жодної гривні. Це правило стосується всіх – одноосібників, фермерів, підприємців, членів кооперативу.
– Тобто єдине, за що треба заплатити, то це за клінічний огляд?
– Ні. Під час щорічних загальнодержавних протиепізоотичних заходів за клінічний огляд платити не треба. Тобто не має бути так, щоб щеплення корови проти сибірки та дослідження на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз зробили безкоштовно, а потім узяли гроші за огляд. Як і зазначено в Наказі, клінічний огляд оплачується тільки у тому разі, якщо йдеться про профілактичний карантин та лікування. Інакше кажучи, клінічний огляд проводиться за умови переміщення (продажу) худоби за межі господарства, або коли тварина захворіла й було викликано лікаря. Власник корови платить державному ветеринарному лікарю 12 гривень, власник свині – 10.
– То з чого ж може складатися ціна у 40-60 гривень, яку виставляють ветеринари нашим читачам?
– Складно сказати. Адже державному ветеринару не заборонено брати гроші за послуги, які не є обов’язковими, як-от виклик, лікування, щеплення, інші маніпуляції. Наприклад, є аналіз на лейкоз, який зроблено державним коштом, а селянин хоче, аби корову обстежили ще раз. Тож це дослідження вважатиметься позаплановим, і його господар має оплатити. Якщо ветеринар бачить, що корова неприродно схудла, може запропонувати дослідження на наявність гельмінтів або лікування, як кажуть у народі, від вошей. Він також може звернути увагу на те, що за зиму в корови змінилася форма ратиць і без професійного втручання є ризик, що на пасовищі тварина травмує ногу. Ветеринар пропонує, а господар уже сам вирішує – погоджуватися на ці послуги чи ні.
– Тарифи, які ми обговорюємо, обов’язкові для всіх ветеринарів?
– Тільки для працівників державної ветеринарної служби. Приватні ветеринари, які працюють за ліцензією, беруть оплату за власними розцінками.
– А як господареві перевірити, за що саме у нього взяли гроші?
– Ветеринар зобов’язаний виписати квитанцію з печаткою ветеринарної установи, де він працює, вказати своє прізвище, ім’я та по батькові, розписати кожну послугу та скільки грошей за неї заплатили. Неприпустимо зазначати загальну суму або не видавати квитанцію взагалі. Якщо власник після візиту ветеринара не отримав платіжного документа, то йому немає на що й скаржитися.
– Суми, які збирають за тарифами ветеринари, якимось чином впливають на розмір їхніх зарплат?
– Безпосередньо ні, бо всі гроші йдуть до спеціального фонду державного бюджету, звідки й спрямовуються потім на безкоштовні протиепізоотичні заходи, утримання установ, зарплату ветеринарам, доплату за ненормований робочий день, інтенсивність тощо.
– Наші читачі запитують, чи входить у плату за щеплення вартість ветеринарних препаратів?
– Якщо йдеться про обов’язкові протиепізоотичні заходи, то для власників тварин усе безкоштовно, якщо ні, то окремо сплачують за вакцину, окремо – за послугу.
– Що означає у тарифах зірочка (*)?
– Одна зірочка означає, що у тарифах не враховано вартість ветеринарних препаратів і засобів для дезінфекції, дві зірочки (**) – що враховано.
– Скільки треба платити за дослідження на приховані форми маститів?
– За новими тарифами – 3,50 грн (без урахування ПДВ). Власник корови, який сам споживає молоко, може робити це дослідження раз на рік, проте той, хто продає, – зобов’язаний щомісяця, отримуючи довідку. Тариф щоразу той самий – 3,50.
– Прокоментуйте, будь ласка, такий лист: «Минулого року в нашому селі ветеринар брав за огляд корови по 66-40 гривень. Казали, що це за аналіз на мастит. Люди несли ветлікарю молоко у баночках. Потім він узяв кров і зробив щеплення. Результатів не знаємо. Пізніше пояснили, що то ми сплатили гроші за подвірний обхід. А ми вже й не знаємо, за що гроші віддали. Тепер читаю у газеті, що ветогляд перед вигоном має бути безкоштовним. А якщо знову  братимуть гроші?»
– Як вже говорилося, огляд перед проведенням обов’язкових профілактичних щеплень і діагностичних досліджень є безкоштовним, бо належить до обов’язкових протиепізоотичних заходів. Щодо маститу, то жодних баночок не має бути. Всі ветеринари забезпечені спеціальними діагностикумами. З кожної дійки в окрему луночку береться проба, де відразу відбувається реакція, яка свідчить про наявність або відсутність соматичних клітин, а отже, і хвороби. Власник платить 3,50 грн, ветеринар виписує квитанцію – все!
– Щодо ідентифікації. Читачка пише, що за щеплення кішки й собаки від сказу беруть по 10 грн, за ідентифікацію теляти – 30 грн, за плановий забір крові на бруцельоз і туберкульоз – по 27 гривень.
– Про плановий забір крові на бруцельоз і туберкульоз ми вже сказали – брати за це плату є порушенням. Щеплення кішок і собак від сказу теж безкоштовні. Ідентифікація ВРХ за новими тарифами коштує 24,80 гривні. П’ять гривень із цієї суми йде ветеринару, решта – в агентство ідентифікації тварин.
– Куди звертатися власникові худоби у разі, якщо ветлікар зловживає своїм становищем?
– Зі скаргами на роботу ветеринарних спеціалістів на місцях можна звертатися до керівників головних управлінь ветеринарної медицини в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або ж до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за тел.: 044-279-12-70, або телефонувати в консультаційний центр Мінагрополітики за тел.: 0-800-502-410. Разом із тим прошу не забувати, що ветеринар – складна професія. Спеціаліст бере на себе відповідальність не лише за життя братів наших менших, а й за епізоотичну та продовольчу безпеку в країні, тобто за здоров’я та життя тварин і людей.

Олена Сухорукова

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ № 96 ВІД 13.02.2013 Р.