Скарбниця земель українських: коли запрацює Державний банк землі?

zem_bank.jpg

08/05/2013

І це питання що далі, то частіше звучить. Хтось сподівається продати чи закласти земельному банку власний пай, хтось планує взяти дешеві кредити. А от чим саме займатиметься ця установа і коли вона нарешті запрацює, наш кореспондент поцікавився у фахівців агроринку.
Де-юре земельний банк уже функціонує, але де-факто – поки що ні. Наразі триває підбір персоналу. Спершу передбачалося, що земельний банк лише займатиметься кредитуванням сільгоспвиробників (надаватиме кредити під заставу землі під 12–13% річних, що значно нижче, ніж у комерційних банках). Згодом до цієї функції додали ще одну – управління землями, які перебувають у державній власності. Тобто землі, які не є комунальною та приватною власністю, а також не перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони, передаватимуться до уставного капіталу земельного банку. Це близько 6–7 млн гектарів. І лише земельний банк зможе надавати ці землі в оренду. Крім того, нещодавно був представлений на широке обговорення законопроект «Про обіг земель сільгосппризначення», відповідно до якого, за словами фахівців, земельний банк фактично виявиться єдиним, хто зможе купувати землю.
Захисники нового закону впевнені, що банк допоможе врегулювати ситуацію з цінами на землю на українському ринку, і не дозволить скривдити пересічного селянина, запобігатиме безконтрольній і шахрайській торгівлі. Ті, хто не підтримує закон, побоюються, що на ринку з’явиться земельний монополіст, іще й зацікавлений у землі, під заставу якої селяни братимуть кредити. Тобто виходить прямий конфлікт інтересів.
– Ніде у світі немає банку, який би поєднував ці функції, – коментує доктор філософії економічних наук Олег Нів’євський. – У світовій практиці земельні банки займаються наданням кредитів сільгоспвиробникам під заставу землі. А державними землями розпоряджаються окремі інституції.
Насторожує Олега Нів’євського ще й той факт, що фактично земельний банк може стати єдиним, хто матиме право купувати землю після скасування мораторію. За словами експерта, у законопроекті «Про обіг земель сільгосппризначення» йдеться про те, що ані іноземці, ані юридичні особи не зможуть купувати землю. Таке право матимуть лише приватні особи й держава – в особі Державного банку землі. При цьому для громадян виписана доволі складна процедура, що майже унеможливлює її. До того ж українці обмежуються у кількості земельної власності – не більш як 100 гектарів, а для земельного банку таких обмежень немає.
– Є ще один цікавий момент. Відповідно до законопроекту, процедура продажу землі відбуватиметься двома етапами, – пояснює Олег Нів’євський. – На першому етапі власник земельної ділянки може продати її лише земельному банку. Тільки після того, як земельний банк офіційно відмовиться від цієї ділянки, власник може запропонувати її комусь іншому. Чи не дістанемо ми таким чином великого монополіста? Адже коли маємо одного покупця, то не зможемо отримати найкращу ціну.

Приклад сусідів

Загалом, за словами експерта, ідея створити державний банк, який видає кредити сільгоспвиробникам, або окрему установу, яка керує державними землями, гарна. Так, наприклад, працюють у Росії. У північних сусідів діє Россільгоспбанк, який займається виключно кредитуванням і, якщо вірити дослідженням, вкрай успішно.
У Росії мораторій на землю зняли майже 10 років тому. Перед його скасуванням громадяни РФ побоювалися, що іноземці скуплять усю землю (там громадяни інших країн мають на це право). Але нічого подібного не сталося. Навпаки ефективність виробництва в аграрному секторі після скасування мораторію зросла.

Марина Шепотило

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.