Трава Колумба: особливості кормового сорго

7-5.jpg

24/04/2013

Заощадити й урізноманітнити годівлю живності допоможе кормове сорго. Зерно цієї рослини використовується у складі комбікормів для свиней, корів, коней, птиці. Зелену масу й сіно полюбляє велика рогата худоба.
Для годівлі тварин краще за все вирощувати багаторічне кормове сорго, яке ще називають чорним сорго або травою Колумба. В Україні створено три його сорти: Парана, Надєжда Востока, Колумбо. Всі вони занесені до Державного реєстру сортів рослин.
– Трава Колумба – природний гібрид гумаю з цукровим сорго, який виростає заввишки до 4 метрів! Особливо підходить він для умов Лісостепу і Полісся України. Оптимальний строк сівби – перша-друга декада травня, коли ґрунт уже прогрівся до 12-14 градусів. Польова схожість насіння – 75-80%, – розповідає доктор сільгоспнаук, професор, завідувач відділом нових культур Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка НАНУ Джамал Рахметов. – Трава Колумба вибаглива до ґрунту, найкраще для неї супіщаний. Вегетаційний період при вирощуванні на зелену масу триває 70-80 діб, на насіння – 110-120 діб. Важливою біологічною особливістю трави Колумба є її здатність відростання після скошування. Тобто можна отримати свіжий зелений корм не один, а два-три рази. Не скошений на початку осені травостій можна у будь-який час використати як сіно.
Рекомендує висівати сорго на корми і завідувач кафедрою годівлі тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор сільгоспнаук Володимир Отченашко.
– Останнім часом багато селян збільшують посіви сорго через його високу врожайність, – каже він. – Особливих проблем ця рослина не завдає, хіба що важливо дотримуватись рекомендованих строків укосу, не затягувати з цим, бо в зеленій масі після цвітіння може утворюватись небезпечна синильна кислота. Краще за все годувати сорго велику рогату худобу, оскільки для неї соковиті корми становлять основу раціону. Із задоволенням жують цю зелень коні, кози, вівці. А у вигляді пасти або мілкої нарізки – навіть птахи.
– Але якщо ви годуєте корів лише сорго та іншим зеленим кормом, треба мати на увазі, що виникає дефіцит клітковини, що може призвести до проблем зі здоров’ям, – зауважує фахівець. – Краще додати 1-2 кілограми соломи або сіна на добу. Що стосується зерна сорго, то воно дуже часто проходить по шлунково-кишковому тракту тварини транзитом, виходячи у непереробленому вигляді. Це пов’язано зі структурою зерняток, які вкриті дуже товстою плівкою з великим вмістом танинів. З одного боку, це сприяє добрій перистальтиці кишківника, а з іншого – частина корисних речовин не засвоюється. Вирішити таке питання можна за допомогою спеціальних подрібнювальних машин. Хоча й вони часто не в змозі роздробити дуже дрібні зернята… Залишається силосування, за якого зерно трохи розщеплюється завдяки молочно-кислим бактеріям і ферментам. На відміну від інших видів сорго (харчового, технічного) кормові сорти більш пристосовані для тварин, тому що вони саме для них вирощуються.

Добова доза

Корові – 30-40 кг (якщо тварина велика – до 50-60 кг), козі, вівці – 4-5 кг, коневі – 10 кг, свині – до 1 кг, качкам, гусям – 300-500 г, курам – 20-80 г.
Наталія Федорова

Зображення: 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.