Глухий кут?

knyag.jpg

18/07/2012
Броварський район на Київщині ризикує втратити третину поголів’я корів, бо підприємство, де їх вирощують, ніяк не оговтається після кількох форс-мажорів
Що сьогодні являє собою сільськогосподарське підприємство середньої ланки? Практично завжди комплексне виробництво, яке, щоб вижити, займається і рослинництвом – від зерна до фруктів-овочів, і тваринництвом. Саме так організували діяльність і у СТОВ «Княжицьке», розташованому в с. Княжичі Броварського району Київської області. Але навіть різногалузева спеціалізація не допомогла йому пережити непередбачувані обставини.
Ситуація
Не дарма наші зони землеробства вважаються ризикованими. «Княжицьке» переконалося в цьому за останні роки тричі. Перший раз його спіткало стихійне лихо у серпні 2009 року, коли посуха накрила щойно посіяний озимий ріпак. Недостатній рівень вологи наприкінці літа обумовив ріденькі сходи. Потім вони потрапили під вплив низьких температур у грудні, а з січня 2010 року їх накрила льодяна корка. Тож ріпак на території в 330 га змушені були пересіяти. Але й на яровий чекала посуха літа 2010 року – пересівати довелось ще 22 га.
Несприятливі погодні умови, від яких постраждали кілька господарств району, підтверджені висновками Торгово-промислової палати України з посиланням на дані Укргідрометеоцентра. Стан посівів зафіксований в актах комісії Броварської райдержадміністрації.
Для «Княжицького» ці випадки стали вироком, бо ні акти, ні будь-які висновки поважних установ не звільнили його від податків. Як результат, до Пенсійного фонду в 2010 році господарство заборгувало півмільйона гривень. Але ж урожай, хоч і суттєво менший, був? Куди спрямовувалися кошти? На погашення кредитів за лізингову техніку та отримане з Держфонду насіння, придбання дизтоплива, оплату найманої техніки, електроенергії, на заготівлю кормів для ВРХ, а крім того, - заробітну плату 60 працівників, розрахунки за оренду майже 1500 паїв… Та хіба довго шукати, куди вкласти гроші, коли під соняшником, кукурудзою, ячменем та садом обробляються майже 2000 гектарів, потребує уваги майже 300 голів великої рогатої худоби?
Оборотних коштів бракувало впродовж і 2011-го, і 2012-го. Тим часом борг до Пенсійного фонду збільшувався за рахунок пені та накопичення поточних боргів, аж поки не сягнув півтора мільйони гривень. Прокуратура завела на керівника СТОВ «Княжицьке» Тетяну Руденко кримінальну справу.
У пошуках істини
Таку розповідь, підкріплену документально, ми почули від самої Тетяни Руденко. А коли звернулися до голови Княжицької сільради Ольги Касьян, щоб вона доповнила її, були дуже здивовані відповіддю: «Немає такого підприємства, існує лише на паперах, бо банкрут, а корови, які там лишилися, – лейкозні».
То невже все, про що розповіла Руденко, брехня?
Зателефонували до районної ветеринарної служби. Там майже образилися: хіба вони дозволять, щоб хворі корови існували на підзвітній їм території? Справді, були такі, але вони давно вивезені. Поголів’я оздоровлене. Сьогодні на обліку 282 голови, з яких 148 дійних. А молоко здається на київський молокозавод, який реалізує продукцію під відомою торговою маркою.
Звернулися до Броварського управління агропромислового розвитку: «То працює «Княжицьке» чи ні?». «Працюють, обробляють паї, тримають стадо корів, виплачують заробітну плату, годують людей у своїй їдальні, – була відповідь начальника Юрія Теплюка. – Але господарство має великі борги перед Пенсійним фондом. Ми збирали комісію, розглядали це питання. Дуже складне становище. Тетяна Миколаївна може сподіватися лише на те, що, як у 2003 році, борги будуть списані постановою Уряду в зв’язку з форс-мажорними обставинами, яких господарство зазнало у 2009-2010 роках, а із соняшником – ще й цього року.
Усього на території району діє п’ять тваринницьких підприємств із загальною кількістю 768 голів. Виходить, у «Княжицькому» утримується майже третина усього поголів’я ВРХ району. І сьогодні його доля залишається не визначеною.
Хто кого?
Та краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Ми вирушили до села Княжичі, що знаходиться на відстані 15-20 хвилин їзди від столичної станції метро. Колись на місці СТОВ «Княжицьке» працював радгосп-мільйонер ім. Щорса. Він мав до півтори тисячі голів ВРХ (з двадцяти корівників зараз використовується лише два) та великі посівні площі. Тетяна Руденко очолила господарство у 1999 році на виборних засадах і керувала ним упродовж десяти років. Хоча, щоб обходилося без проблем, теж не скажеш.
Про протистояння директора «Княжицького» Тетяни Руденко та сільського голови Ольги Касьян, яке триває майже весь цей час, пошепки нам не розповів лише ледачий. Ціна питання – 300 гектарів землі, на якій знаходиться нерухоме майно колишнього КСП ім. Щорса. Видача головою сертифікатів не встановленого зразка, судові рішення щодо майнових прав, їхнє скасування, нові рішення судів і прокуратури – низка бурхливих княжицьких подій. Про рейдерство по відношенню до «СТОВ» Княжицьке» тоді багато говорилось та писалося. У 2007 році проти Ольги Касьян прокурор Київської області за ознаками зловживання службовим становищем порушив кримінальну справу та виніс постанову про притягнення до відповідальності. Звільнили жінку по амністії як особу, що досягла пенсійного віку.
Тож тепер стала зрозумілою відповідь голови сільради щодо СТОВ «Княжицьке». Вочевидь, поступатися вона не збирається.
Тетяна Руденко щойно виписалася з лікарні, куди потрапила з гіпертонічним кризом.
– Після граду 6 червня я вранці поїхала на поле, – розповідала нам, – і можете уявити мій стан, коли побачила, що із 450 гектарів соняшнику половина побита. Полягли й 50 гектарів кукурудзи на силос. А в літньому таборі стоїть недоєна худоба, бо блискавка потрапила у трансформатор – немає напруги. І тут дзвінок з контори: у господарство приїхали десятеро чоловіків і вимагають бухгалтерські документи, щоб заарештувати майно підприємства. Посвідчення не показав жоден, проте дві відеокамери знімали мене, наче зірку.
– Ми пересіяли 164 га соняшнику та 50 га кукурудзи, дякуючи тому, що був запас насіння. Та це ж знов витрати і збитки, – продовжує жінка. – І вже зовсім доконала мене так звана бесіда у податковій, де на мене тиснули, ніби я найбільша злочинниця в районі. А коли мене знудило від високого артеріального тиску 250 на 120, кепкували з мене, називали симулянткою. Образливо і принизливо, коли здорові молодики, які жодного насіння у землю не вкинули, влаштовують допит людині, яка протягом 38 років працює у одному господарстві, має нагороди і звання заслуженого працівника сільського господарства.
– Я їм доводжу на цифрах, що навмисно від податків не ухилялася, – веде далі жінка. – Ось витрати на виробництво, ось прибутки від реалізації, ось збитки в розмірі 2,5 млн гривень. Ну, ніяк не могла я погасити ті борги. Так, на рахунок Пенсійного фонду від нас надійшло лише 70 тис. гривень.
Відвідини літнього табору
Показати сад, поля і літній табір для корів узявся головний ветлікар «Княжицького» Анатолій Лисенко. Він працює на одному місці з 1987 року, всіх корів знає з перших хвилин народження. Розповідаючи про історію свого підприємства та бідкаючись на життя, повів вздовж базу, де за огорожею посеред поля та під навісом розташувалося стадо з більше сотні дійних корів та кількох десятків телят різного віку. А таки ж є господарство, існує! За словами Анатолія, воно навіть виробляє екологічно чисте молоко, бо поля, з яких збираються корми, удобрюються лише органікою. До речі, у Державному племінному реєстрі СТОВ «Княжицьке» зареєстроване як племінний репродуктор з розведення української чорно-рябої молочної породи. Але в Пенсійний фонд та Податкову адміністрацію стадо та засіяні поля не надаси.
Редакція подала офіційний запит до управління ПФ в м. Бровари та Броварському районі – чим можуть зарадити? Звідти відповіли, що станом на 9 липня заборгованість зі сплати внесків становить 1 522 683 гривні. Управління уклало зі СТОВ «Княжицьке» договори розстрочки боргу, але вони не виконуються. Відповідно до нового закону, який набрав чинності 12 червня 2012 року, господарство має право на розстрочення сум внесків за умови, що на день подання заяви у платника немає заборгованості зі сплати єдиного внеску. Але це положення знов-таки не про «Княжицьке»: з єдиного внеску його борг перевищує 600 тисяч гривень. «Через таку заборгованість стаж 60 найманим працівникам зарахований тільки по червень 2009 року», – додають у Пенсійному. І мають рацію – не порядок.
– Одноосібникам держава допомагає утримувати худобу. А як бути мені, яка тримає майже триста голів, готова примножувати стадо, зберігаючи молодняк, але ніяк не вибереться із замкнутого кола: щоб розрахуватися з ПФ, треба взяти кредити, кредити господарству не дають, бо є борги. Тож щоби купити дизпаливо на посівну, я, мій заступник і ще один спеціаліст СТОВ узяли кредити на себе як на фізичних осіб. А ще ж збирати врожаї…
– Чому ж ви не скористалися страхуванням від аграрних ризиків? – запитую.
– А тому, що один раз уже обпеклася. Внески робили, та страховий випадок компанія не підтвердила.
Глухий кут?
Ніка Серьогіна

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.