Джмелі допомагають удвічі збільшити врожаї

7-1.jpg

10/04/2013

Якщо бджільництво відомо людям дуже давно, то розведення джмелів – це відносно нова галузь тваринництва. Поки що в ній працює небагато спеціалістів, навіть за кордоном, а в Україні цей напрям робить перші кроки завдяки кримському біологу Івану Гапонюку.


Іван Леонідович розводить джмелів на території овочевого комбінату «Кримтеплиця». Саме він першим в Україні розробив технологію масового розведення цих комах у неволі та довів, що вітчизняні джмелики – анітрохи не гірші за іноземних.

– Іване Леонідовичу, чому саме джмелі, а не традиційні бджоли?
– Загалом, бджільництво та джмільництво тісно пов’язані. Наприклад, джмелі, яких ми розводимо, харчуються пилком, який видобувають бджоли. А перевага джмелів у тому, що вони більш витривалі, продуктивні, мають кращий зір, тому не б’ються об скло теплиць, як бджоли. Та головна причина навіть не в цьому. Бджоли цікавляться переважно тими квітками, де є нектар. Якщо його немає, як, наприклад, у томатів, то ця комаха просто пролетить повз. А джміль з однаковою старанністю обробляє усі квіти без винятку. Навіть вночі, коли ясно світить місяць, цей трудар не припиняє роботи.
 Спочатку ми використовували іноземних комах. Та поставки із джмелиними родинами постійно затримувались через  карантини, проблеми на митниці та інші обставини. Але  рослини не можуть чекати, їх треба вчасно запилювати! До того ж імпортні джмелі дуже дорогі – до тисячі гривень за родину. Тому я вирішив серйозно вивчати це питання, і став приватним підприємцем.

– Кажуть, що завдяки джмелям можна збільшити урожай майже вдвічі.
– Так. Джмелі літають, уважно роздивляючись навкруги, вишукуючи квітку, яка готова до запилення. Цікаво, що бачать вони все не так, як ми, а в ультрафіолетовому світлі. Квітка, у якої лопнули пильники, для цієї комахи сяє, як лампочка. Тож джміль на неї сідає і починає вібрувати, тріпотіти крильцями. А томату тільки це й потрібно. Його квітки за природою вітрозапилювані: для них потрібна  вібрація, навіть незначна. Пилок обсипається і потрапляє прямо на приймочку маточки. Якщо подивитись через мікроскоп, то видно, що він нападав рясно-рясно. Потім пилок проростає, утворюється зав’язь. Як наслідок -  більші та якісніші плоди правильної форми. Загалом врожайність зростає до 30-50 відсотків.

– Бджолярі часто скаржаться, що вони все життя ходять покусані. А як почуваються ті, хто постійно контактує із джмелями?
– На відміну від бджіл, джмелі кусають рідко. Зазвичай, при наближенні людини вони швиденько тікають. Якщо ж зіткнення відбулося - не біда: жало гладеньке, в тілі не залишається, а джмелина отрута рідко викликає алергію. Хоча, звичайно, боляче буде. Наприклад, я – алергік, проте укуси джмелів переношу легко. На другий день навіть припухлості не залишається. Ніколи не чув про зафіксовані летальні випадки від укусів цих комах.

– З чого починати, якщо людина хоче розводити джмелів у власному господарстві?
– Процес це складний, я б навіть сказав – високотехнологічний, тому в домашніх умовах не радив би. Бджільництвом люди займаються вже тисячі років. А від збору даних про джмелів до отримання першої штучної родини минуло лише 100 років. Через це розводити їх так само важко, як левів або панд у зоо-парку. А ось привернути увагу диких джмелів до ваших посадок можна. Поставте в саду маленькі вулики з годівницями, наповненими цукровим сиропом. Матки цю жилплощу обов’язково помітять. Якщо умови їм сподобаються – будуть там жити. Та простіше придбати готовий вулик із джмелями, що пройшли багаторічну селекцію. Одна сім’я забезпечить запилення квіток на площі до 20 соток.
Деякі фермери успішно використовують джмелів, вирощених у «Кримтеплиці», для запилення кавунів, огірків, садової суниці. Ці комахи працюють за будь-якої погоди, навіть у похмурі дні, коли бджоли відсиджуються вдома.
Крім того, з джмелями менше турбот. Поставив вулик на будь-яку табуретку, зробив навіс для захисту від опадів – і все, туди можна більше не заглядати. А ось із бджолами без професійного пасічника не обійтися, інакше – гроші на вітер. До речі, вулик для джмелів важить лише 4 кг, а бджолині будиночки (до того ж одним не обійтися!) - по 35-50 кг кожен.

У джмелів – матріархат

Джмелина родина складається з матки-засновниці, розпліду (яйця, личинки різних фаз розвитку), коконів і робітниць. Стандартна родина налічує десь 80 особин, потім вона розростається до 200-400. Кожна з них має чіткі обов’язки: хтось слідкує за чистотою, хтось годує розплід, інші літають у пошуках корму. Є також еліта, що завжди крутиться біля матки.
Вирощені для теплиць джмелі майже не відрізняються від тих, що народилися на волі. У природі матка будує глечики з воску, збирає туди нектар, а потім відкладає перші п’ять яєць. Вона самостійно вигодовує личинки  сумішшю пилку з нектаром.
Десь через 20-23 дні з’являються перші молоді джмелики. Відтоді матка вже нікуди не літає, вона  відкладає яйця та доглядає за розплідом, а літають тільки її діти. Напевно, кожен із нас помічав, що навесні літають великі джмелі, а потім вони раптово зникають. Насправді  просто великі матки сидять по домівках, їх замінюють підлітки, яких часто приймають за бджіл.
До липня сім’я росте, а потім починає відгодовувати молодих маток і трутнів. Вони знаходять собі пару з іншої родини, спаровуються, а через 3-5 днів запліднені матки зариваються у землю та сплять до наступної весни.

Наталія Федорова

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.