Повернути «Магарач» Україні

magarach.jpg

Держава припинила зловживання в НДІ вина та виноробства – унікальне підприємство нині відроджується
Південь України, а особливо Крим, завжди славився відмінними не лише за вітчизняними, але й загальносвітовими стандартами винами. Унікальні природньо-кліматичні умови, багаторічні традиції та наукові дослідження перетворили кримське виноробство на справжнє мистецтво. Надто ж, коли мова заходить про НДІ вина та винограду «Магарач» – найстаріший науковий центр Української академії аграрних наук.
За інформацією ЗМІ, донедавна підприємство перебувало у вельми незрозумілому стані, впевнено прямуючи до банкрутства, і лише нині, завдяки терміново вжитим заходам, «Магарач» поступово повертає собі колишню міць.
Зберігач вин та дріжджів
Що таке НДІ вина та винограду «Магарач»? Це не лише виноградники та виробництво, але й значна кількість науково-дослідних лабораторій, які були створені задля розвитку і вдосконалення процесу виробництва вина, вирощування виноградної лози, всебічного вивчення якості продукції. Про все й не переповісти. Достатньо сказати, що «Магарач» володіє найбільшою в Україні колекцією винограду – понад 3200 зразків сортів та форм. В інститутській колекції мікроорганізмів – 1076 різновидів винних дріжджів. У фондах НДІ знаходиться унікальна, без перебільшення, колекція пляшок з вином – понад 22 тисячі екземплярів, у тому числі славнозвісний «Мускат рожевий Магарача», закладений до винотеки ще 1836 року та занесений до Книги рекордів Гіннеса.
Без жодних перебільшень, НДІ вина та винограду «Магарач» є стратегічно важливим об’єктом не лише національного, але й світового значення. Справжнім надбанням людства.
Як «естонці» наслідили
Тим більше прикро, що в «Магарачі» склалася двозначна ситуація. З одного боку, інститутом керував заслужений вчений, академік Анатолій Авіздба, який багато зробив для науки та становлення виноградної справи, з іншого – людина, яку звинувачують у занепаді відомого інституту. А починалося все ніби добре. «Магарачем» за гарячої підтримки його екс-директора Анатолія Авіздби, який з 2011 року знаходиться на пенсії, зацікавився інвестор із благополучної Естонії. Є інформація, що цю «естонську» фірму заснували конкретно для співпраці з «Магарачем», а серед засновників були близькі до керівництва інституту люди, у тому числі й син пана Авіздби. Інвестиції перевершили всі сподівання: кажуть, що «естонці» вклали в «Магарач» аж... 30 тисяч доларів США. Однак і ці гроші засновники-господарі фірми повернули собі без хитрощів – влаштувавши себе на роботу в створену ними ж агрофірму «Магарач». Тривали роки, а «інвестори» опікувалися не стільки унікальним господарством та виробництвом, скільки власними кишенями. Стверджують, що у 2006 році вся матеріально-технічна база інституту перейшла до рук «естонців» лише за 320 тис. гривень. А заразом і понад 1,3 тис. гектарів безцінної кримської землі, яка перебувала в державній власності.
Втрутилася держава
За поширеної інформації, площі щорічних насаджень скоротилися удвічі, площі під виноградниками зменшилася на 244 га, заклад заборгував 12,3 млн грн кредитних зобов’язань, а збитки від такого хазяйнування склали 2,3 млн грн.
Та найбільше турбує, навіть, не це. Під загрозою опинилася та сама унікальна колекція пляшок із вином, яку нині терміново переміщають із аварійних споруд до заводу «Лівадія». Там будуть створені всі належні умови для зберігання. Нині таке завдання виконує нове керівництво НДІ вина та виноробства в особі Анатолія Зотова. Тож з’явилася надія, що національне надбання, яким є унікальна винотека, так і підприємство загалом, буде не лише захищене, але й отримає належний розвиток.
Микола ВАСИЛЬЧЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.