СТРАТЕГІЧНА ІНІЦІАТИВА

rs.jpg

15 травня в Києві в Українському домі відбулася презентація стратегії соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село», яку розроблено за ініціативи міністра агрополітики Миколи Присяжнюка. Захід організовано Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад (ВАССР).
Першими, хто мав нагоду ознайомитися з програмою «Рідне село», стали сільські та селищні голови, фермери, кооператори з різних регіонів України. В експертному обговоренні взяли участь ініціатор заходу міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, очільник ВАССР Микола Фурсенко, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич, керівник проекту USAID «АгроІнвест» Даніель Темен, керівник проекту «Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ та європейської політики добросусідства у сільському секторі» Богдан Дроздовський.
- Можна безліч разів наголошувати на тому, що ситуація на селі потребує уваги та невідкладних дій, а можна врешті-решт розпочати ці дії, – сказав у вступному слові міністр агрополітики Микола Присяжнюк. – У всьому світі аграрне виробництво пов’язане з сільським розвитком. Це тим більше стосується України, адже у нас сільські території займають 70 відсотків, де живе третина наших співвітчизників. Концепція програми полягає в тому, що місце, де живе і працює людина, має стати для нього рідним, тобто комфортним в економічному, соціальному, культурному і духовному розумінні.
Проект «Рідне село», за словами Миколи Присяжнюка, це перенесення фокусу державної підтримки на середньотоварного та дрібнотоварного виробника, на тих, хто є основою гарантування продовольчої безпеки країни і головним роботодавцем на селі.
За статистичними даними, у господарствах населення виробляється близько 80% молока, 47% м’яса, 98% картоплі, 37% яєць. Крім того, в них утримується 77% корів, 56% свиней, 47% птиці. Це – значні обсяги у загальному виробництві, які не залучаються до економічного обороту.
Великотоварне сільськогосподарське виробництво в Україні уже склалося. Його головне завдання – нарощувати експортний потенціал, і воно з цим справляється. Сьогодні великі господарства, які застосовують потужну техніку та новітні технології, мають чітку мотивацію – динамічний розвиток. Для середніх же і дрібних господарств поки що головне – це можливість просто вижити.
- Держава сьогодні переносить увагу саме на тих, хто виживає! – зазначив міністр агрополітики. - Яким чином це зробити? Через кооперацію. Кооперативний рух серед дрібних та середніх товаровиробників – один із дієвих європейських інструментів сталого сільського розвитку. До речі, 2012 рік, відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, проголошено Міжнародним роком кооперативів. Тому наша ініціатива є сьогодні символічною.
За словами міністра агрополітики Миколи Присяжнюка, більшість дрібних та середніх сільгоспвиробників взагалі не мають або мають вкрай обмежені можливості для первинної обробки та зберігання зібраного урожаю. Вони не в змозі забезпечити ефективного просування і збуту своєї продукції на ринку. Кооперативні ж формування таку можливість надають. Саме тому створення кооперативів – заготівельних, виробничих та обслуговуючих – було покладено в основу програми «Рідне село». Вони дозволять включити вироблене у фермерських і селянських господарствах до маркетингового ланцюга, підвищити вартість продукції шляхом покращення первинної обробки і зберігання. Крім того, кооперативи стануть ефективним механізмом згуртування селян і нададуть можливість вирішити низку їхніх соціально-економічних проблем.
Микола Присяжнюк акцентував увагу присутніх на тому, що через систему кооперації дрібний виробник зможе отримувати державну підтримку (щодо цінового регулювання, виробничих дотацій), донорську допомогу і доступ до кредитних ресурсів.
- Ми будемо підтримувати всіх дрібних господарів, навіть тих, хто працює на 20-30 сотках або тримає одну корову. За своєю суттю це скоріше питання соціальної відповідальності уряду за селян, ніж економічне, – зазначив він. – Та особливої уваги та підтримки отримають ті, хто укрупнюється сам або спільно з односельцями. Тобто ті, хто кооперується.
Уряд має намір допомогти кожній громаді у економічному обґрунтуванні тієї чи іншої діяльності, яку вона обере: кооперація, переробка сільськогосподарської продукції, сільський туризм, розвиток легкої промисловості тощо. Але сільська громада повинна сама усвідомити свою роль – «прокинутися» та самоорганізуватися, не відкидаючи активність економічно зацікавлених селян і підтримуючи ініціативи сільського чи селищного голови.
А чи є у нас реальне підґрунтя для динамічного економічного розвитку територій? На думку експертів, які взяли участь в обговоренні міністерської ініціативи, є. В Україні 11 з половиною тисяч сільських громад, площа присадибних ділянок жителів села – 3,5 млн га землі. Для порівнювання: у Південній Кореї всього 1 млн га сільгоспугідь на всю країну.
А чи є соціальне підґрунтя для об’єднання? Так. Сама історія доводить, що українська громада традиційно працювала гуртом. Двадцять років тому ми мали розгалужені системи і заготівельних пунктів, і міжрайонних переробних підприємств. Микола Присяжнюк принаймні нагадав про зобов’язання України перед СОТ, за якими, починаючи з 2015 року, вступає у дію заборона забою худоби на подвір’ях. Це означає підвищення якості м’яса. І цей факт – теж на користь організації кооперативів.
Очільник міністерства підтримав пропозицію створити Національний кооперативний координаційний центр, який акумулюватиме та аналізуватиме не лише закордонний, але й вітчизняний досвід. Приміром, Аграрний союз має напрацювання зі створення зернових кооперативів. Не виключено, що саме завдяки їм два роки поспіль ціна на зернові не «просідає», як раніше.
На думку голови ВАССР Миколи Фурсенка, місцева влада не повинна втручатися у процеси створення кооперативів, проте районні адміністрації спільно з сільськими радами мають зробити аналіз, яким чином та за яким напрямом розвивати кооперативи, враховуючи специфіку того чи іншого регіону. Зрозуміло, що потреби невеличкого закарпатського села відрізняються від потреб селян степної чи приморської зони.
Микола Фурсенко сподівається, що за місяць-два вдасться запустити перші пілотні проекти, які стануть зразком для інших. Висловив він і слушну думку щодо працевлаштування студентів аграрних навчальних закладів. Молоді фахівці, озброєні знаннями і необхідною інформацією, могли б очолити новостворені кооперативи.

Ефективність, перевірена на сусідах
При розробці проекту «Рідне село» використовувався досвід інших країн – США, Канади, Кореї, Китаю, Європейського Союзу.
Так, кооперація допомогла і Китаю, і Кореї за кілька років подолати бідність і вийти на рівень країн, які найбільш стрімко розвиваються.
Сьогодні кооперативи Китаю та Японії реалізують на внутрішньому і зовнішньому ринках понад 90 відсотків виробленої сільськогосподарської продукції. Майже 80% сільгосппродукції Скандинавії, 65% Нідерландів, по 52% Німеччини, Іспанії та Франції знаходять збут через сільськогосподарські кооперативи. У країнах «старої» Європи вони забезпечують половину виробництва продуктів харчової промисловості.
Кооперація у США – це переробка молока (82%), збут продукції (30%), виробництво цукру (51%), оптові ринки худоби (40%), постачання добрив (45%) та пального (44%).

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.