Пухнаста ферма

6-1.jpg

12/12/2012

Кілька номерів тому «Рідне село» написало про кроля-велетня, який важив понад 22 кг і з цього приводу потрапив до Книги рекордів Гіннесса. Замітка зацікавила читачів, вони телефонували до редакції, запитували телефон власника і були розчаровані, почувши, що йдеться про господарство в Америці. «Та хіба в нас своїх рекордів немає?» – навіть обурився один із читачів.

Є, і ми знайшли ферму, в якій був поставлений український рекорд – у с. Фурси Білоцерківського району Київської області. Олександр Зеленський кілька років тому виростив найбільшого в Україні кроля. Тварина з породи бельгійських велетнів важила 13 кілограмів.

Які породи обирати?

На власній племінній фермі Олександр розводить лише унікальні породи. Тут вам і червоний новозеландський, і віденський блакитний, і бельгійський велетень. До речі, остання порода зараз набирає дедалі більшої популярності в Україні, адже за півроку з такого кролика можна отримати до 4 кілограмів чистого м’яса.
Олександр – молодий чоловік, проте кролівництвом займається 15 років. А починалося все з невдачі. Узяв хлопець п’ять кролів, а через тиждень двоє здохло. От уже вислухав він від батьків! Справа в тім, що дід Олександра свого часу теж тримав кролячу ферму, та якось враз близько сотні тварин померли. Тож із кролями у родини пов’язані негативні спогади. Проте хлопцеві невдача не відбила охоти. Навпаки, захотілося довести батькам, що вони помиляються.
Починав кролівник із вирощування звичайних українських порід, які йшли на забій. Та якось потрапив на спеціалізовану виставку і зрозумів, що значно цікавіше не вирощувати кроликів на м’ясо, а розводити різноманітні породи. До того ж тримати племінну ферму не менш прибуткова справа. Ще й затребувана.
– У радянські часи, – розповідає наш співрозмовник, – були непогані вітчизняні породи: сірий і білий велетні. Але після розпаду Союзу селекційна лінія втратилася, і зараз дуже важко знайти чисту породу. З бельгійськими велетнями простіше. За кордоном є клуби кролівників, де кожна тварина має паспорт. Тому, купуючи там кроля, можна бути на сто відсотків впевненим, що він чистокровний.

Чим годувати?

За словами Олександра Зеленського, догляд за кролями-іноземцями і вітчизняними однаковий. Їжа – стандартний набір: суміш зерна (ячмінь, овес, пшениця, кукурудза), влітку – прив’ялена зелена травичка, взимку – сіно, морква, буряк та варена картопля.
– Є спеціалізований комбікорм для кроликів, але, по-перше, він б’є по кишені, а, по-друге, не завжди виробники дотримуються якості, – ділиться досвідом фермер. – Купуючи зерно, ви можете подивитися, чи не цвіле воно, чи не має сторонніх запахів, чи чисте, чи сухе. А в комбікормі воно вже подрібнене і спресоване в гранули, тому за зовнішнім виглядом визначити якість важко.
Упродовж дня одна тварина з’їдає близько 180 г зерна, пучечок сіна та середню морквину. На таких харчах за півроку бельгійські велетні виростають до 10 кілограмів при виході чистого м’яса до 4 кіло. Кролівник радить овочами не зловживати. Виявляється, на кролів вони діють, як проносні засоби.

Як лікувати?

– У нас багато селян не хочуть розводити кролів, бо вважають їх досить примхливими і хворобливими. Насправді ж вони хворіють не більше, ніж усі інші тварини. Проте мають переваги: витримують температуру до мінус 30 градусів, розмножуються будь-якої пори року, – переконливо захищає власну справу Олександр.
З фермою майже в 200 кролів він порається самотужки. Для цього (розкласти їжу, налити води, почистити клітки, провести профілактичні заходи) вистачає три години на день. При цьому він сам собі і директор, і бухгалтер, і продавець-консультант, і навіть ветеринар.
– Є дві розповсюджені хвороби кролів: міксоматоз (недуга, яка передається комарами) та раптова смерть. Але, якщо двічі на рік зробити щеплення, можна спати спокійно, – пояснює кролівник.
Крім того, він радить раз на три місяці проводити всьому поголів’ю профілактику від хвороб сечостатевої системи, органів травлення та дихальної системи. Двічі на рік – восени і навесні – дезінфікувати клітки спеціальними препаратами, які вбивають бактерії та віруси, але не шкодять тваринам. Бо старий дідівський спосіб – протирання розчином хлорки – не спрацьовує: віруси стійкі до цієї речовини.
Звісно, бувають і раптові хвороби. Та якщо вчасно відреагувати на них, то з 10 хворих тваринок вісім можна врятувати, не докладаючи надзвичайних зусиль. В будинку треба тримати ветаптечку, а в ній – йод, бинт, перекис водню (це при травмах – тварини часто кусають одна одну), препарат байтрил або бровасептол, які допомагають при кокцидіозі – досить розповсюдженому захворюванні органів травлення, яке передається через корми та інвентар. Хвора тварина перестає їсти, стає кволою і, якщо їй не допомогти, за 3-4 дні помирає. Проте один-два уколи можуть її врятувати. Тож думка, що кролі дуже хворобливі, – безпідставна. Просто треба бути готовим до неприємностей та діяти.

Чи варта справа уваги?

Олександр переконаний, що займатися кролівництвом в Україні – справа прибуткова, бо з реалізацією ніяких проблем.
– З періодичністю раз на місяць до мене телефонують представники магазинів і ресторанів з пропозицією про співпрацю, – каже кролівник. – Фермери, які оформлені як підприємці, укладають договори на поставку товару з великими супермаркетами. Це вигідно. Якщо 15 років тому кілограм кролятини в порівнянні з кілограмом свинини коштував удвічі дешевше, то зараз – у півтора рази дорожче.
Щоб розпочати справу, за словами Олександра, великого стартового капіталу не знадобиться. Дві тисячі гривень вистачить і на клітки, і на якісне маточне поголів’я. Скажімо, двохмісячний бельгійський велетень на фермі в Олександра коштує 300 гривень. Та найголовніше, за його словами, навіть не гроші, а власна захопленість і знання, які слід набути перш ніж закупати маточне поголів’я.
Кролівник стверджує, що для того, щоб отримувати гарний прибуток, достатньо сотні кролів. У Олександра їх удвічі більше, але зупинятися на цьому він не збирається. Хоче розширюватися, адже вже сьогодні не в змозі задовольнити постійно зростаючий попит на кролів-іноземців.

Марина Шепотило

Окрас, мордочка, кігті…

Купувати тварин краще у перевірених людей та дивитися на основні характеристики породи. Якщо йдеться про бельгійського велетня, то варто звернути увагу на окрас: на хутрі не повин-но бути ніяких плям іншого кольору; на постановку лапок, що вказує про наявність або відсутність рахіту. У кролів цієї породи має бути широка грудна частина та приплюснута мордочка. І ще один важливий показник – кігті. За ними можна приблизно визначити вік тварини. Якщо кігті мають серповидну форму і загнуті на бік, вона стара.

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.