«Смугастики» Мацейківа

9-1.jpg

28/11/2012

У серпні-вересні на тернопільських ринках і вздовж трас виростають гори смугастих соковитих кавунів. І кожен намагається в цей благодатний сезон ласувати велетенською південною ягодою якомога більше й довше. Проте є люди, які не ходять по кавуни на ринок, а успішно вирощують їх у себе на присадибній ділянці.

Серед небагатьох – Анатолій Мацейків, якого в Тернопільському районі знають як керівника народного аматорського хору Будинку культури села Настасів. Він також городник, садівник і виноградар. А впродовж останніх шести років забезпечує родину солодкими кавунами. Я побувала на маленькому баштані Анатолія Мацейківа і вкотре переконалася, що працелюбність людини справді творить дива. Хоча сам пан Анатолій стверджує, що вирощування кавунів – справа неклопітка, незатратна, ще й дає велике естетичне задоволення.
Анатолій Мацейків охоче поділився секретом вирощування смугастиків, узявши з мене слово, що наступного року й на моїй присадибній ділянці буде це диво. Я ж у свою чергу хочу закликати всіх, хто читатиме цю статтю, так само долучитися до вирощування екологічно чистих баштанних.
– Це робиться просто, – каже Анатолій Антонович. – Наприкінці квітня угноюю, перекопую і розпушую ґрунт на невеличкій грядці. Дошкою добре вирівнюю її та утрамбовую (привалковую). Стелю чорну, грубу плівку розміром 4 м на 1,5 м. Кінці плівки розтягую, вирівнюю і прикопую. Через 8-10 днів земля під покриттям добре прогріється. Час висівати кавуни. Металевою кришкою для закруток вирізаю в плівці отвори так, щоб віддаль між рядками була 60 см, а в рядку – 40 см. На моїй маленькій площі виходить 12 отворів. У кожен на глибину 5-6 см сію по три зернини гострим кінчиком догори. Раджу насіння купувати в спеціалізованих крамницях, а не використовувати те, яке ви добули зі з’їдених кавунів.
Районованим сортом у нас вважають Вогник (ранній, темнозелений без смуг, тонкошкірий), але я купую сорти голландські й навіть середньоазійські. Сходи не забаряться. Залишаю по два у кожному отворі.
З цього часу для баштанника-любителя розпочинається суцільне задоволення. У кавунів особливі, подібні до лапок, листочки і дуже гарні, також особливі, квіточки. Рослини розростаються, покриваючи усю плівку. Потрібно лише слідкувати, щоб вони не виходили за її межі. Прищипую кінчик, залишаючи на рослині по 1-2, інколи 3 зав’язі.
У мене на початок серпня цього року достигали аж 22 кавунчики розміром із футбольний м’яч. Вони виросли ніби самі по собі. Адже агротехніка з плівкою дуже проста. Можливо, через отвір і з’явиться якийсь бур’янчик, проте його без особливих зусиль легко видалити. Лише у спекотну, бездощову погоду в кожен отвір два рази на тиждень вливаю по одному літру води. От і вся робота.
Кавуни достигають уже на початку серпня. Мають вагу від трьох до шести кілограмів. Минулого року був своєрідний рекордсмен – дев’ятикілограмовий середньоазійський велетень. Сільська продавчиня баштанних, зваживши його, сказала, що і привозних херсонських таких не зустрічала. Бажаю й вам такого виростити, навіть більшого і солодшого.
У родині Мацейківих баштанництво породило нову сімейну традицію – на день народження онука Дениса 11 серпня куштувати першого кавуна. Іменинник разом із дідусем Анатолієм ідуть на баштанчик і вибирають найбільшого та найгарнішого смугастика, якого потім урочисто розрізають за святковим столом. Хай побільше буде в нас таких добрих традицій, які роблять життя цікавішим, а родину – міцнішою.

Галина ЮРСА

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.