Сита зима для худоби

8-1.jpg

24/10/2012

Теплий жовтень – сприятливий час для збирання коренеплодів, період, коли вони досягають максимальної ваги. Звичайно, кожен господар хоче, щоб урожай був якомога більшим, а збереження найтривалішим.
Пропоную читачам «Рідного села» практично обґрунтований досвід із вирощування кормового буряка жителя с. Жовтневе Тернопільської області Петра Кузьмяка. Цього року багато коренеплодів важили понад десять кілограмів кожен!
Як стверджують фахівці, кормовий буряк за вмістом сухої речовини і загальною поживністю серед коренеплодів посідає одне з перших місць. А як недорогий корм, узагалі перший. Корінь його м’який, добре з’їдається худобою. За вмістом цукру кормові буряки на другому місці після цукрових і моркви. Цінність їх особливо велика в зимовий період, коли основу раціону тварин становлять сухі й консервовані корми, бідні вітамінами і мінеральними солями. Кормові буряки сприяють підвищенню удоїв і покращують якість молока.
– У моїй господарці дві корови, кілька десятків свиней, домашня птиця. Для їх годівлі вистачає кормового буряка з 20 соток. Цьогорічний врожай пророкує серйозні запаси. Насамперед зазначу, що для хорошого результату багато важить сівозміна, – ділиться секретами Петро Кузьмяк. – Я сію кормовий буряк не частіше, ніж через п’ять років. Визначено вже і кращих його попередників: пшеницю, жито, горох, кукурудзу, кормових бобів, овочевих культур.
Варто віддати належне і правильному вибору насіння. Для врожаю-2012 пан Петро обрав сорт Центаур.
– Хоч наша родина віддавна займається вирощуванням кормового буряка, цей сорт використали вперше. Як виявилось, не прогадали, – каже Петро Іванович. – Навесні придбали сівалку для буряків, чим значно скоротили обсяг робіт. З досвіду зазначу, сіяти насіння краще густіше. Адже потім легше вирвати зайві паростки, ніж пересівати всю площу, де буряк не зійшов. Мій досвід показав, що найбільший урожай дають ті рослини, які були проріджені, коли листя в них ще не з’явилося, а розвинулися тільки сім’ядолі. Проріджувати буряки краще у вечірню годину після дощу чи поливу: з вологого ґрунту рослини легко висмикуються, а ті, що залишилися, за ніч зміцнюються.
– Перед збиранням врожаю слід дочекатись, аби буряки добре визріли, – радить Петро Кузьмяк. – Іноді можна почути пораду залишати зібрані коренеплоди на кілька днів на грядці, мовляв, поживні речовини перейдуть із гички в корінь. Насправді ж відбувається їхня втрата. Я видаляю гичку, щойно ґрунт на коренеплодах підсохне. Деякі городники видаляють гичку, скручуючи її на рівні з головкою. Але цей спосіб підходить лише для столових буряків і брукви. В кормового буряка листя варто зрізати гострим ножем на відстані 1-1,5 см від верхівки коренеплоду. Під час їх чищення важливо стежити, аби на овочеві не залишався ґрунт, який згодом може потрапити у годівницю тварин і зашкодити їхній травній системі та навіть призвести до летального випадку. Корінці не обрізую, щоб запобігти загниванню. У теплих підвалах нерідко на коренеплодах починає відростати листя. Щоб не допустити цього, треба зрізати гичку разом із верхньою частиною головки на глибину 2-3 мм по лінії сплячих вічок. Після цього коренеплодам треба дати кілька днів полежати у сараї або під навісом, щоб «загоїлись» зрізи.

Ірина ЮРКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.