Перейшов на м'ясних «в'єтнамців»

9-2.jpg

24/10/2012

За словами Василя Разюка, ґазди з села Чернелева-Руського, що на Тернопільщині, вирощувати в’єтнамських свиней набагато вигідніше й економніше, ніж традиційних порід.

Сам Василь, який зазвичай вирощував кролів і домашню птицю, віддав перевагу «в’єтнамцям» два роки тому.
– Українська свиня, насамперед, славиться своїм салом, а ці – надзвичайно смачним і дієтичним м’ясом, – пояснює він свій вибір.
Уперше пан Василь побачив в’єтнамських свиней на пташиному ринку в Тернополі. Взяв на пробу за триста гривень одне порося. За півроку тваринка набрала вагу до 50 кілограм – як раз те, що треба для родинного застілля на день народження. Згодом купив ще двох поросят цієї породи й розвів у домашніх умовах до двох десятків. Як запевняє господар, «в’єтнамці» довго в нього не затримуються – кілька залишає собі, решту продає без проблем.
Цього року пан Василь придбав порося ще однієї екзотичної породи – кармал, вирощує його разом із в’єтнамськими і годує однаково – як маленьких, так і дорослих. Кармал значно дорожча порода, одне порося коштує 800 гривень, але воно варте того: фахівці кажуть, що завдяки міцній травній системі, ці тварини набирають великої ваги, ще й мають високий імунітет до хвороб.
– В’єтнамські свині – це ідеальний варіант для лінивих господарів, – жартує Василь Річардович. – Вони дуже охайні, не мають специфічного запаху, негаласливі. Природну потребу справляють в одному місці. Раз у день, у зручний для себе час заповнюю годівниці, перевіряю, чи є ще чиста вода. Я не «прикутий» до господарки, як власники звичайних порід. Годую їх відходами, зерном різного виду, картоплею, буряками, гарбузами, морквою тощо.
Ґазда каже, що не має жодних секретів догляду за цими тваринами. Єдина відмінність у тому, що свиням традиційних порід їжу дають варену, а він своїм сиру. А для того, щоби свині добре велися і не хворіли, мусять спати на сухому, а їсти і відпочивати – у вологому місці. Коли ж господарі тримають свиню на бетоні або на холодних дошках, у мокроті, то вона, звісно, захворіє.
Зі слів господаря, за правильної годівлі протягом місяця порося набирає до 10 кг живої ваги. Вага дорослої свині порівняно невелика – 50-100 кг. На відміну від звичайної, при забої відхід складає тільки 10 відсотків. Завдяки короткому періоду вагітності (116 днів) і лактації, яка триває 3-4 тижні, одна свиноматка за рік пороситься двічі, інколи тричі. Поросята народжуються масою 350-500 грамів. Вони досить рухливі. І вже через 2 години після народження не вимагають до себе особливої уваги. Живуть в’єтнамські свині до 30 років. Василь Річардович наголошує, що при розведенні в’єтнамських свиней не допускається спарювання близьких родичів – різко падає якість поголів’я.

Ірина ЮРКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.