Лисицю заманюють шкуркою зайця

– Без манка немає чого йти на полювання лисиці. Вона дуже хитра й обережна. Як не замаскуйся, усе одно вичислить тебе й обійде десятою дорогою, – розповідає Василь Колесник із міста Жовква Львівської області. – Купив два манки. Один імітує звуки миші, а інший – пораненого зайця. Лисиця швидко відчуває сигнал, який асоціюється в неї з легкою здобиччю.

Манок – це пристрій у вигляді свистка, який видає звуки для приманювання хижака. Виготовляють їх із пластику або дерева. Коштують від 50 до 500 грн. У ньому свист проходить крізь дуже вузьку щілину. Манок зі звуком зайця має більший діаметр і схожий на дзвінок розміром із долоню.

– Спочатку приманюю пристроєм із «писком миші». Пискнувши двічі-тричі, за кілька секунд повторюю й чекаю. Так лисиця підходить із дальньої відстані. Манок із заячими звуками використовую 5-7 секунд, роблю перерву на 3-4 секунди и повторюю знову 5 секунд, – детально розповідає фахівець.
Разом із манком бере із собою на полювання опудало. Це шкурка зайця, натягнута на вставлену в землю гілку. До неї прив’язана міцна нитка, яку час від часу посмикує, ніби заєць ворушиться.

– Перший свій манок зробив сам. У скляну колбу налив горілки й горловину закрив щільною пробкою. На полюванні її виймав, змочував горілкою і проводив по поверхні пробірки. А імітатора зайця зробив із трубки, усередині якої поздовжній розріз. Поверх нього примотав мідним дротом металеву пластину. Для отримання крику пораненого дув у трубку. Повітря піднімає цю пластину, змушуючи її вібрувати й видавати потрібний звук, – продовжує чоловік.

Дмухає в них, коли бачить лисицю на відстані 300-500 м. Щоб тримати лисицю в полі зору весь час. Цей метод добре працює на полі з високою стернею.

– Лисиця добре реагує на таку приманку в ясний вітряний день. Вітер має дути в обличчя, а не спину. Так тварина не зачує запаху мисливця, – радить Василь Колесник.

Вибирає місце засідки з урахуванням сходу та заходу сонця, щоб бути в тіні. Там можна заховатися від лисиці. І рушниця чи бінокль також не відблискують. Сонце має сходити праворуч, а заходити ліворуч. Відходить на 100 м і дивиться збоку на засідку, яка не має просвічуватися. Тому задній фон повинен бути темним, із гіллям.

– Додумався поблизу засідки вкопувати в землю пластмасову трубу, щоб стирчала із землі на 15-20 сантиметрів. Усереди­ну вкидаю м’ясні недоїдки зі столу, запах яких приманює лисицю, – розповідає Василь Колесник.

Результат полювання, крім манка, залежить і від маскування. Одягаю світлий камуфляжний костюм. Темний виглядає чорною плямою. Він має бути таким, щоб не шарудів, і без дзвінких заклепок. Щоб упевнитися в надійності одягу, у ньому стрибають 2-3 хвилини на місці. Також необхідні рукавиці та балаклава на обличчя. Біле тіло видно здалеку.

– Щоб лисиця не вловила людський запах від одягу, удома складаю його в пакет і ставлю в комору або в причеп до сіна. Або треба мати окремий верхній одяг, який би зберігався на балконі чи в сіні, – радить чоловік.

Перед маненням чекає в засідці півгодини, щоб навколо все завмерло. Лисиця любить зайвий раз перевірити, чи немає людини. Тому, крім тиші, треба пам’ятати й про рухи. Вони мають бути плавними та повільними.

Марина БОНДАРЕНКО