Від перепаду температур бджіл захищає очеретяний вулик

bdzholy19.jpg

У жовтні пасічники починають утеплювати вулики перед настанням приморозків. У кожного господаря своя методика – прив’язують солом’яні мати, подушки з мохом або сухим листям папороті. Вони забезпечать бджолам тепло й одночасно вентиляцію.

– Вулики на зиму не утеплюю. Щоб було менше мороки, закупив собі нову конструкцію – восьмирамочні рогаті паливоди. Конструкція складається з універсальних блоків, які фіксуються один на одному у вигляді шухляд, – розповідає Олег Чудай, бджоляр із села Вінницькі хутори на Вінниччині.

Особливість у тому, що в цьому багатокорпуснику тепло йде догори. Основний корпус виготовляється з 8-ми рамок завтовшки 22 мм. Бруски виступають над корпусом на 17 мм. Саме виступи дозволяють надійно зафіксувати конструкцію, і вулик не потрібно скріплювати під час перенесення.

– Бджоли не бояться морозу. Можуть витримати 30 градусів. Страшнішими для них є перепади температур. Сьогодні – мінус 20, а завтра – плюс 20. Від потепління розпадається клуб, і коли знову вдарить мороз – бджола розлазиться по дітворі для обігріву й прямо на ній замерзає. Перевірив, що в рогатому вулику бджолам не страшні й перепади, – продовжує пасічник.

Така конструкція розповсюджена в різних регіонах, тільки під різною назвою.

– У нашому регіоні цей вулик називають Карпатська Роксолана. Він є досить універсальний, бо займає мало місця. Зручно переносити самому й можна збільшувати заввишки скільки завгодно, – говорить Ігор Брик, голова Товариства бджолярів Стрийщини Львівської області. – Вигідний на виїздах на кочівлю. Наприклад, поїхати в Кіровоградську область, де є хороші медозбори. Додому можна привезти багато меду, бджіл і відводок, наставляючи корпуси.

У звичайних перед зимівлею звужується бджолосім’я до 7-8 рамок. По краях із двох боків ставить утеплювальні заставні дошки або пінопласт. На них клеїться дзеркало – блискуча плівка, яка відбиває тепло, яке йде від бджіл назад у вулик. Продається в господарських магазинах. З одного боку намащена клеєм, а з іншого – схожа на фольгу. Заставні дошки можна зробити з очерету, скріплюючи між собою стебла.

– Я не переймаюся утепленням, роблю унікальний вулик з очерету. Він хороший як для людини, так і для бджіл. Пасічнику, бо мало витрачає деревини, а бджолам – не збирає конденсату й тримає тепло, – розповідає Роман Гентош, пасічник із селища міського типу Дубляни Самбірського району Львівської області.

Заготовляти очерет починає в кінці листопада – початку грудня. Коли листки злітають на вітрі. Ріже очерет у заплавах Дністра.

– До нас за цим очеретом їдуть навіть з Івано-Франківщини. Розвелося його багато. Хлопці додумалися навіть будинки ним утеплювати. Роблять заготовки у вигляді плоту і запихають у стіни. Зв’язують стебла між собою спеціальними будівельними мотузками і коли мурують цеглу, ставлять біля неї, – продовжує чоловік.

Для вулика стебла скріплює між собою дротом зі скобою. До них прикріплює тонший дріт, яким потім стягує їх щільніше. Дах вулика робить із соломи, пропущеної через прес, щоб не запарити бджіл. Накриває його бляхою, щоб узимку не понамокав. Вулик вміщує 15 рамок, бо є комбінованим. Навесні робить у ньому відводку завдяки дерев’яній перегородці. Туди селить матку, і не треба іншого вулика. Тоді основна бджолосім’я гріє й сам відводок.

Коштує такий вулик 500-600 грн.

– Для кращої зимівлі бджолам треба їжа. Цього року не дуже гарне літо щодо меду, але лишив у вулику на зиму бджолам більшу його частину. Завдяки цьому гарно спочивають і переносять зиму. Тоді на весну стають відразу активними, – уточнює пасічник.

Карина ХОМЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.