Виноград на зиму вкладають в автомобільні шини

42233_n.jpg

– Виноград дав такий урожай, що я оторопіла. Не могла повірити своїм очам, коли вперше зважила ягоди. Виросли більше перепелиного яйця та сірникової коробки. Для точності взяли ваги для спецій, які показали 33 грами однієї бубки. Цей сорт називається Отаман. Купили його у Валерія Стельмаха – виноградаря із сусіднього села. Він казав, що ягода має бути 15 грамів, а в мене вийшла вдвічі більшою, – розповідає Ніна Токаренко із села Шпендівка Кагарлицького району Київської області.

Виноградарка має у своїй колекції понад 120 сортів винограду. До Отамана гігантом вважала сорти Талісман і Лора. Їхні ягоди важили по 15 грамів. Обоє зеленого кольору. Тільки Талісман круглий, а Лора – продовгувата.
– Думаю, що виноград дав такий рекордний розмір ягід завдяки річковому мулу. Я його кидаю на дно ями при посадці. Ніякого іншого добрива не додавала, – продовжує жінка.

Ямки для посадки винограду копає завчасно, у вересні. Можна й за 3-4 тижні, щоб земля набралася кисню. Мають бути розміром по 80 см завдовжки, завширшки та завглибшки. На дно кладе відро крупного щебеню, битої цегли чи шиферу. Зверху сипле мул і трилітрову банку попелу. На нього ставить трубку діаметром 32-50 см, яка має бути вищою на кілька сантиметрів, ніж поверхня землі. Верхівку закриває кришкою від пластикової пляшки. Це захистить від проникнення мишей до кореня. Ставить у готову яму саджанець, коли вже опаде листя, і засипає верхнім шаром ґрунту.

– Трубка допомагає кущу черпати вологу із землі. У сухе літо можна лити хоч і десять відер води, а сонце пригріє й земля покривається кіркою. Тоді утворюються росяні корінці й кущ вимерзає, – пояснює виноградарка.
Після збору винограду готує дорослі кущі до зими. Робить чорнову обрізку. Видаляє пагони, залишені від літнього прищеплення, та лозу, що не визріла. Тоді обробляє виноград від грибків.

– На зимівлю кущі до трьох років зв’язую в пучок, обережно скручую і вкладаю в стару автомобільну шину. Привезли їх нам хлопці цілу машину. Великі пустили на каналізацію собі, а з малих зробили виноградні кожухи. У них лоза гріється до розпускання бруньок. Щоб обережно вийняти й не оббити їх, шини з лози знімаємо разом із чоловіком. Він піднімає її, а я виймаю лозу, – пояснює Ніна Токаренко.

До лози в шину кладе отруту від мишей. Коли починаються приморозки, накриває зверху шини агроволокном або поліетиленовими мішками з шифером. Можна й плівкою, щоб під час відлиги під шину не затікала вода.

– Старших кущів так уже не утеплюю. У них лоза більша і не вміщається, погано скручується. Треба дивитися по кущеві, – уточнює жінка.

Лозу дорослих кущів вкладає в траншеї. Викопує їх глибиною на штик лопати. Лозу до землі прищеплює дерев’яними рогатками або прикладає камінцями. Накриває агроволокном і шифером або повністю землею. Перед тим по рядах розкладає отруту від гризунів.

– Більше подобається утеплювати агроволокном, щоб кущ дихав. Коли наступають відлиги, то зручно злегка підняти накриття й провітрити.
Тоді немає ні запрівань, ні грибків. Дуже гарно зберігаються кущі під сосновими гілками. Туди ще й миша не потикається, бо не любить хвойних смол і голки колють її, – підсумовує виноградарка.

Карина ХОМЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.