Елітні гладіолуси вироджуються за три роки

gladiolus.jpg

Майже тисячу сортів гладіолусів за 35 років зібрала Лариса Преображенська із залізничної станції Скригалівка Фастівського району Київської області.

– За вікном осінь, а по моєму квітнику так і не скажеш. Цвіте ще повно троянд, айстр, жоржини, анемони та навіть флокси. Люблю всі квіти, але гладіолуси в мене на почесному місці, – розказує Лариса Преображенська.

Одним із найкрасивіших квітникарка вважає гладіолус сорту Гуцул. Має темно-малиновий колір. Вивела його житомирський селекціонер Ніна Мірошниченко.

– Вечірня Мелодія теж малинова, але з білими краями. Гуцул, який вивела селекціонер Ніна Мірошниченко, стриманий і дуже серйозний, як справжній мужчина, – порівнює жінка. – Серед світлих захоплюють білі сорти Прекрасна Альона, Омелія та Білий Ведмідь.

Жовтий, малиновий і бузковий колір є найпоширенішим у гладіолусів. Із жовтих радить сорти Золота Долина, Золоте Кружево, Золота Десятка та Золотий Колос. Особливе місце в цьому списку посідає Золота антилопа і ніжно жовтого кольору з порваними краями пелюсток.

– Для любителів помаранчево-лососевих відтінків підійдуть сорти Магія Кольору та Острів Ласки. Із червоних гладіолусів приємно дивують Князь Володимир і Сенсація. В Україні, крім хороших селекціонерів, таких як Виноградський і Самойленко, є й такі, які працюють нечесно. Тому деякі теперішні новинки недовго зберігають свої елітні характеристики. 3-4 роки і квітки стають дрібними, цибулини погано зберігаються зимою. Є сорти, які не дають діток роками. Через це вони зникають, – пояснює квітникарка.

У кінці вересня Лариса Преображенська починає викопувати ранні сорти гладіолусів. За місяць після цвітіння вони вже готові до зимівлі. Дістати їх із землі треба встигнути, поки вночі температура опускається не нижче 2 градусів тепла. Миє викопані цибулини, обсушує на сонці, відриває стару цибулину і обробляє препаратами проти хвороб. Можна навіть марганцівкою. Загортає кожну в окремий лист газети. І складає в ящик із поділками на кожен сорт.
– Якщо людина не зацікавлена в збереженні окремого сорту, може класти в купу цибулини й замотувати разом. Але не більше ніж по 10-12, щоб одна від одної не начіпляли хвороб, – радить Лариса Преображенська.

Ящики із цибулинами зберігає в погребі або на заскленій лоджії. Якщо там стоїть мінусова температура, – утеплює.

– У цибулини гладіолуса є ще одна примха – не відразу можна побачити, чи вона хвора. Грибків вона набирається від старої, тому її відриває відразу після викопування. На зберігання кладу нову велику цибулину, яка обліплена дітками. Вони після повного просушування відділяються від дотика. Тоді вже кладу їх на зимову сплячку. Старі окремо, дітки – окремо, бо вони здоровіші. Якщо на весну підгниють, то пошкоджене місце обрізаю ножем і мащу зеленкою, – розповідає жінка.

У догляді за гладіолусами використовує тільки органічні речовини. Від хвороб і трипсів обробляє квіти баковою сумішшю, в яку входить бітоксибацилін, гаупсин та ліпідоцид.

Карина ХОМЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.