Швейцарські корови в старості йдуть на пенсію

photo40 (2).jpg

– У Швейцарії корови йдуть на пенсію, так само як люди. Не всіх тварин відправляють на скотобійню. На цьому непогано заробляють пенсіонери, які не мають здоров’я, щоб уже доглядати за великою кількістю корів. За таку роботу отримують по 5,5 тисячі гривень на наші гроші за тиждень від організації із захисту тварин, – розповідає Ангеліна Москалюк із Дніпра. – Переконалася в цьому, коли поїхала в Швейцарію на літо підзаробити.

Вернер і Еріка Хорбер беруть участь у проекті під назвою «Хай живе корова!». Подружжя доглядає за 18 коровами. Найстарша з них 21-річна корова Корба. Тварин годують за збалансованим раціоном, який стимулює продовження життя. Тому їм не дають їсти молоду траву, адже та викликає ожиріння. Годування починають не о 6, а після 8 години. До цього худоба ще дрімає.

Решта швейцарських мешканців – кочівники. Вони разом із худобою перебираються жити на «гірські дачі». Цьому процесу навіть присвятили свято перегону худоби, яке проводиться в червні. На все літо до вересня тварини разом із пастухами відправляються на пасовища. Тоді близько п’ятисот корів проходить вузькими стежками. Разом із ними йдуть і кози. Овець на пасовища відправляють самих, бо їх не треба доїти. Наглядають за ними раз на місяць. Для тварин цей перехід важкий, бо треба витримати перепад висоти в 600 метрів. Вагітних корів і малих телят перевозять спеціальними підйомниками-транспортерами. Дороги з твердим покриттям туди поки що не прокладено.

– Робочий день починається о 5 годині. Доять корів на одноногому табуреті, який прив’язують до ноги. Спочатку роблять масаж вимені й підключають доїльний апарат. Після видоювання виганяють тварин на луки, косять і сушать сіно та варять партію сиру. Для напування худоби воду беруть із канав, викопаних уздовж доріг, де тече гірський струмок. Увечері тварин заганяють назад і знову доять, – продовжує жінка.

Окрім корів, на фермах тримають чимало кіз, кролів і курей. Трохи рідше трапляються вівці та свині. Кури ходять вільно й не закриті в загонах. На ніч їх заганяють у курник, щоб лисиці не поїли. Живуть вони не на фермі, а в окремій споруді 3-4 м заввишки. Її зробили з ємності, в якій зберігали раніше силос. Це купольне житло перевернули догори дном.

– За день у середньому корова дає 20 літрів молока. Половину віддають на годівлю телятам, а решту переробляють на сир. До кінця сезону зазвичай одне господарство виробляє його до 800 кг. Технічні умови та стандарти прописані дуже строго. Кількість молока, температура та водневий показник заносять у реєстраційний журнал. Кожну головку сиру щодня протирають солоною водою і перевертають догори іншим боком, – уточнює Ангеліна Москалюк.
Попри вигоди від продажу сиру, зараз у Швейцарії постала проблема зникнення ферм. За останні десять років їх закрилося тисячі. Переважно молочного напряму. Вартість літра сировини зменшилася більш як на 20 відсотків. До того ж там переважає ручна праця. Зате збільшилася площа обробленої землі. Замість 15 га, фермерство в середньому обробляє 16,5 га. До цього людей стимулювали дотації від держави. Із 2014 року їх почали сплачувати не за кількість худоби, а за сільськогосподарські площі. У середньому кожне фермерство від держави отримує 65 тис. франків. Це понад 1,5 млн грн на рік. Окрім цих привілеїв, фермери купують ще й майже вдвічі дешевше бензин або дизель. Коли ж хтось із сім’ї фермера хоче перекваліфікуватися, половину коштів на це виділяють із державного бюджету.

– Швейцарські селяни витрачають менше на житло, бо не сплачують податків за оренду нерухомості. Те ж саме стосується й продукції, яку продають не через магазини, наприклад м’яса, картоплі, хліба, яєць, – говорить жінка.
Сільськогосподарська техніка зі спеціальними зеленими номерами звільнена від сплати збору на важку техніку. Вона має право пересуватися дорогами країни вночі, у вихідні та святкові дні, коли для решти великовантажних вантажівок діє заборона на перевезення.

– У Швейцарії величезне значення надають збереженню чистоти повітря, тому вся техніка повинна бути обладнана пиловловлювальними фільтрами, окрім сільськогосподарської, – розповіла Ангеліна Москалюк.

Вони також беруть безвідсоткові кредити в межах державних програм підтримки вітчизняного сільгоспвиробника. Якщо фермер інвестує ці кошти в поліпшення стану ґрунтів, у санацію та реконструкцію сільськогосподарської інфраструктури, тоді ці гроші він може взагалі не повертати.

Карина ХОМЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.