У селі на Полтавщині провели кінні перегони

IMG_20180501_121647.jpg

У селі Дібрівка Миргородського району на Полтавщині на початку травня провели кінні забіги. Це традиційне свято, яке в селі проводять щорічно вже майже 50 років. Зумовлено воно тим, що в Дібрівці є кінний завод, якому в цьому році виповнюється 130 років. Він найбільший в Україні з розведення породистих коней і поклав початок культурному племінному конярству України. Наразі підприємство нараховує 306 коней. Також утримують 300 свиней і 206 корів.

– Після випробування на іподромах коней поділяють. Деякі залишаються в спорті, деякі – ідуть на продаж. Люди купують для власних господарств. Є частина, яку й на м’ясокомбінати забирають, – розповідає Микола Радченко, директор кінного заводу.

Подивитися на забіги коней на іподромі до села щороку з’їжджаються чимало людей. Не лише потенційні покупці коней, а й туристи, адже змагання коней із місцевого заводу доповнюють своїми трюками учасники акробатичного шоу кінного театру «Українські козаки». Це основна частина заходу.

– Додатково організовуємо містечко народних майстрів. Там вони продають вироби, виготовлені власноруч із соломи, дерева, металу тощо. Повсюди готують їжу, яку відразу реалізують. Для дітей працюють атракціони та майстер-класи, – розповіла Оксана Гулак, – організатор кінного свята.

Свято доповнюють фольклорні колективи. Для них споруджують додаткову сцену. Дорослі глядачі мали можливість відчути себе вершниками, а для малечі організатори передбачили кінні прогулянки на візках територією Дібрівського заводу. Такі заходи фінансово не мають сенсу, проте це можливість для пошуку інвесторів і свято для місцевої громади.

– Найголовніше – це підтримати й продовжити традиції, які люблять місцеві люди. Багато приїздить, щоб подивитися на красивих, породистих коней. Це задоволення для багатьох. А ми вже шукаємо для цього інвесторів, щоб підтримувати традиції, – підсумовує Микола Радченко.

Завдяки збереженню кінного заводу місцева громада має не тільки власне свято й традиції, а й надходження до бюджету та робочі місця. Найнижча зарплата працівників кінного заводу вдвічі вища мінімальної. Проте знайти робітників досить складно.

– Треба, щоб людина любила тварину. Тоді кінь підпустить до себе. У кожного коня є свій характер, треба його відчувати. Проблема також знайти наїзника. У них із конем має бути взаємне порозуміння, а це дуже тонка сфера. Людина повинна не просто доглядати коня, а робити це від серця, тоді все вийде, – розповідає Аркадій Лабунець, головний зоотехнік заводу.

Завдяки дбайливому догляду, коні Дібрівського заводу не проблемні в сільському господарстві. Вони вже натреновані й гарно виконують усі команди, спокійні й мають міцне здоров’я. Фахівці консультують нових господарів щодо утримання, догляду та годування. Тому коней на Дібрівському заводі часто купують фермерські й мисливські господарства.

Наталія ОЧКАНЬ

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.