Український мед продають найдешевше

vulyk.jpg

Цього року не зростатиме експортна ціна на мед через його надлишок. За оцінками експертів, медозбір буде не меншим ніж торік. Зараз майже 400 тис. українців займаються бджільництвом. Основними виробниками меду в Україні є 7 областей – Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська, Миколаївська, Полтавська та Кіровоградська. Ці регіони забезпечують виробництво 70% загального об’єму меду. Більшість бджолярів – це приватні, а не промислові господарства.

– Пасічники продають мед за безцінь, а потім через брак коштів нарікають на те, що ринок працює неправильно. Пора їм виходити із тіні, реєструвати свої господарства, отримувати ветеринарні сертифікати, об’єднуватися й робити галузь експортоорієнтованою, – зауважила Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства.

Торік експорт українського меду виріс на 57% порівняно з минулим роком. Щороку виробляється близько 80 тисяч тонн продукту, і лише 30 тисяч тонн реалізується на внутрішньому ринку. 50 тисяч тонн українського меду поставляють у 35 країн світу.
– Якби європейські або американські компанії-імпортери зі своїми аудитами їздили по пасіках і місцях зберігання меду в пасічників, то в нас ніколи б не було такого експорту меду, як є зараз, – зазначає Дмитро Васильченко, координатор Центру підтримки експорту.
Проте саме в Україні є унікальний мед, якого немає ніде у світі, – це нектар, зібраний на гірському різнотрав’ї.

– За цим медом до нас їдуть навіть із-за кордону, але ціна його близька до вартості акацієвого. Це 180-200 гривень за літр. Із липи чи гречки коштує 160 гривень за літр, – розказує Вікторія Гайдар, власниця магазину «Дім меду» в Мукачевому на Закарпатті.

Водночас саме український мед визнано найдешевшим у світі. Це стосується нектару, зібраного із соняшників. Причина в низькому співвідношенні глюкози та фруктози. Його показник має бути нижче 1,1. Він дуже швидко кристалізується. Найдорожчим у світі є мед із мануки – чайного дерева, який виробляють лише в Новій Зеландії та Австралії. За 0,5 л потрібно віддати тисячу гривень.

Вітчизняні бджолярі можуть збільшити прибуток за умови скорочення втрати поголів’я під час зимівлі, збільшення збору меду з бджолосім’ї та відмови від використання антибіотиків. Щоб вітчизняна продукція відповідала європейським стандартам виробництва, вже заборонили обробляти поля пестицидами, які дуже шкідливі для бджіл. Унаслідок цієї заборони Міжнародна конфедерація європейських виробників буряку прогнозує зменшення виробництва пшениці та цукрового буряку в Україні. Паралельно із цим у Полтаві створили перший в Україні кластер бджолярів, до якого ввійшли пасічники з 10 районів області. Вони спільними зусиллями просуватимуть ідеї здорового харчування та демонструватимуть світові якість українського меду. Перевага кластеризації полягає в тому, що пасічники зможуть просунути свій мед на європейські ринку збуту. Також для розвитку бджільництва в селі Солошин Жовківського району відкрили єдиний на Львівщині завод із переробки меду та продуктів бджільництва. Мед сюди привозять із різних куточків України: Одеси, Харківщини, Сумщини, Кіровоградщини, Тернопільщини, Хмельниччини та Львівщини.

– Мед надходить від багатьох пасічників і його треба скупажувати, зістандартизувати та зробити однорідним. У нас для цього є необхідне обладнання, – пояснює Богдан Клепач, керівник виробництва.
Завдяки новим потужностям і обладнанню на підприємстві завод зможе перероб­ляти мінімум 500 тонн меду за рік.

Марина БОНДАРЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.