На вичинці шкур заробляють двадцять тисяч гривень

6_Своя справа_Вичинка.jpg

Федір Козюпа з міста Славута Хмельницької області заробляє на вичинці шкур. Навчився цьому ремеслу в армії, коли посилали на різні завдання. Про нього забув на десяток років, поки не звільнили з роботи. Коли є багато замовлень, то за місяць чоловік може заробити більше 20 тисяч гривень.

– Думав спочатку вичиняти шкури й здавати на фабрику. Але тоді заробіток виходить копійчаний. Жінка погодилася допомогти й шити на машинці з вичинених шкур одяг. Так і вийшов у нас сімейний бізнес. Окрім звичних шапок і жилетів, чого тільки не замовляють: рукавиці, муфту для дитячого візочка, конверт для немовлят, дамські сумки через плече, дитячі капці, пінетки та подушки. Вони зараз є найбільш затребуваними, – розказує Федір Козюпа.

Шапка з кроля коштує 250 гривень. На неї йде майже дві шкури, залежно від розміру. Жилетка з лисиці коштує 3,5 тисячі гривень. На неї потрібно не менше шести шкур.

– Працювати зі шкурками важко, але коли наб’єш руку, то можна непогано заробити. Якщо збереться багато хутра. Кілька шкурок вичиняти невигідно. Мороки багато, а доходу мало. Усе одно ж треба купувати діючі речовини, – пояснює чоловік. – Затрати йдуть на сіль, дубильні речовини та кислоти: оцтову, молочну, сірчану та алюмінієвий галун (квасці). Ще купую шампуні для людського волосся. У них перу шкури, готові вироби з них виглядають ошатніше.

Починав із вичинки шкур кроля. Збирав по сусідах. Кролів тримають багато людей, але рідко хто вміє вичиняти шкуру. Тим паче, що вироби з кролика недорогі. Тому й низька закупівельна ціна шкур. Із них найкраще починати, бо не треба дуже вкладатися, і поки прийдуть навички вичинки, не так буде шкода, якщо зіпсуються.
– Спочатку не уникнути втрат, адже треба наловчитися. У мене пропало шість шкур, поки зробив усе ідеально. Їх було шкода, але не настільки, якби купив норку, – уточнює Федір Козюпа.
Намагається купувати шкурки самиць. Їх легше обробляти, ніж самців.

– Найбільше шкур вдається закупити, коли йде якась пошесть. Наші люди вірять чуткам більше, ніж телевізору. Як десь зачують, що в когось захворіли кролі, починають і в себе масово різати. Але завжди прошу показати довідку ветеринара, що тварини були здоровими, – каже підприємливий господар.
Купує в людей також шкури кози та вівці. Останньої від 600 гривень за штуку. За козину дає 150 гривень. Шкури норки, шиншили, куниці та чорнобурки Федір Козюпа купує на звірофермі. Там вартість за домовленістю.

– Із лисиці та вовка шукаю в мисливців. Ціни на них договірні й зазвичай не захмарні. Вони готові віддають, щоб не пропало. Не раз бувало, що робив бартер. Віддавали мені шкурки просто так, а з половини їх я безкоштовно шив шапку чи жилетку, – розповідає чоловік. – Лисячу шкуру мисливці продають за 250 гривень.

Федір Козюпа спракти­ку­вав, що вигідно продавати шкурку з бобра. Хоч її й найважче чинити, бо тверда, але вироби з неї гарно носяться. Також чинить хутро куниці, видри. На них ціна ніколи не падає. Горностая чи ласку неохоче купують через малі розміри. Щоб із них щось зробити, треба багато штук.

– Зараз займаюся оформленням кредиту, щоб закупити спеціальні верстати, які автоматизують роботу. Тоді на руки буде легше. Потрібні рубильна машина для стрижки шерсті, відкатні барабани для розминання, чесальна машина, центрифуга для відтискання шкур, компресори та преси, – пояснює підприємець.

Щоб продавати вироби і не боятися, що схоплять за комір, Федір Козюпа зареєструвався як приватний підприємець. Купив у податковій патент на дозвіл продажу на базарі. На місяць коштує 177 гривень.
– Це зручно, бо далі не треба буде вести бухгалтерську звітність і, на відміну від юридичних осіб, зможу відразу отримувати гроші, а не оформляти себе як директор підприємства, щоб отримувати зарплату, – підсумовує чоловік.

Федір Козюпа знає, що вигідніше, щоб була постійна магазинна торгівля, а не виїзди на базар. Але поки що не вистачає сировини. Щоб відкривати магазин, потрібно нашити асортимент виробів і мати безперервне надходження шкур.

Рецепт обробки хутра

Шкури Федір Козюпа вимочує 2 дні в ропі. На 10 л води кидає 0,5 кг солі. Потім одягає шкуру на колодку й гострим ножем знімає жир. Зчищати починає від хвоста. Далі пікелює шкуру для знищення мікробів. Для цього робить розчин із розрахунку на 1 л води 10 г порошку алюмокалієвих галунів. Або розводить 10 мл оцту та 40 г солі на 1 л води. Через 2 дні починає стискати шкурку. Якщо на згинах йдуть білі смужки, вона готова. Вимочує в чистій воді й кладе в темний настій із кори дуба. Для нього настругану кору настоює у воді, поки та не почорніє. Завдяки дубінню виріб не збігатиметься за сирої погоди. Тримає шкуру в дубильному розчині із сіллю 3 дні. Одягає на правилка, щоб просохла. Тоді розтирає руками, як під час прання одягу, аж поки шкіра не стане м’якою.

Анатолій ПОЛІЩУК

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.