Українські бджолярі вперше створять свій кластер

30118358_1636666699750184_247611471_n.jpg

Олексій Пікалов (на фото), пасічник із Полтавщини, оглядає своїх бджіл після зимівлі. Має 70 вуликів. Цьогоріч планує збільшити свою пасіку майже вдвічі. Зважився на розширення, бо вступає до першого в Україні кластеру бджолярів. Це об’єднання з метою розвитку бізнесу. До Полтавського кластеру вже ввійшли пасічники з 10 районів області. Спільними зусиллями планують просувати ідеї здорової їжі та демонструвати світові якість українського меду.

– Перевага кластеризації полягає в тому, що мікровиробники меду, якими часто є пасічники, зможуть просунути свій мед на європейські ринку збуту й краще розвинути українські, – пояснює Сергій Семигреєнко, керівник агропідприємства ПСП «Дружба».

Саме ПСП Дружба ініціювало створення кластеру й стало його ядром. Для цього наприкінці березня в селищі Семенівка на Полтавщині провели міжнародну конференцію бджолярів регіону. На неї приїхало кілька сотень пасічників регіону. На конференції підписали Меморандум про спів­працю між представниками бізнесу, влади, громадськості, освіти і науки. У червні відбудеться наступне вирішальне зібрання зі створення кластеру. Його зареєструють як юридичну особу. Нове об’єднання вже має назву – «Меди Ме­жиріччя».

– У нас кожен пасічник, грубо кажучи, представляє себе як одинак. Оскільки ринки нашої держави переорієнтовуються на Європу, з’являється реальний шанс, що наш мед купуватимуть за європейськими цінами. Це вигідно. Але чим вища ціна, тим більші вимоги до цього меду, – каже Олексій Пікалов. – Якщо взяти пасіку, наприклад, ПСП «Дружба», яке ініціювало створення кластеру, то це потужний гравець на українському ринку меду. Раз вони пішли нам назустріч, то це говорить про те, що їм потрібне об’єднання, аби стати ще сильнішими. Я дивився карту кластеру і бачив, що вони охоплюють території, де нам вигідно було б скористатися їхніми ділянками медо­збору. Якщо вони підуть на те, щоб дати нам у користування ці території, то ми можемо виводити для них маток, які їм украй потрібні. До того ж, якщо фермер зацікавлений у запиленні, то йому не варто буде перейматися тим, що в нього можуть потруїти бджіл. Бо, думаю, за таких умов території контролюватимуть і загроз не допустять. Разом буде легше, ніж кожен тягне ковдру на себе.

Участь у роботі конференції зі створення першого Українського кластеру бджолярів Полтавщини взяли представники Міністерства агрополітики і продовольства України.

– Я дуже рада цій регіональній ініціативі – створенню кластеру в Полтавській області. Ми переходимо від теоретичних розмов про те, яким чином можна використовувати регіональні переваги для місцевого населення серед виробників, до конкретних дій. Особливо це стосується дрібних виробників. Тому велика повага до тих, хто ініціював створення кластеру в Полтавській області. Розвиток сільських територій може відбуватися тільки завдяки ось таким ініціативам на місцях, – зазначила Ольга Трофімцева, заступник міністра агрополітики і продовольства України.

Створення кластеру зачіпає й місцеву владу. Зокрема, в обласній адміністрації Полтавщини вже визнають, що для реалізації ініціативи потрібна буде підтримка з їхнього боку.

– Ми свідомо підписали цей меморандум, розуміючи, що на нас це покладає фінансові зобов’язання. Адже пасічники потребують підтримки. Із такою системною роботою ми зможемо створити на Полтавщині окрему програму на підтримку бджільництва, – пообіцяв Валерій Головко, голова Полтавської обласної держадміністрації.

Попри всі обіцянки підтримки й перспективи розширення медового бізнесу для дрібних пасічників, не всі вони поспішають об’єднуватися з великим бізнесом і вступати до кластеру. У багатьох є побоювання.

– Якщо говорити про мінуси, то в нас ментально так склалося, що коли поряд є хтось сильніший, то є й ризик, що задавлять або почнуть ламати, – пояснює Олексій Пікалов. – Хоча, зважаючи на те, які люди взялися за організацію кластеру, я думаю, що турбуватися не варто. Усе має бути по-чесному. Принаймні я з радістю вступаю до кластеру.

Наталія ОЧКАНЬ

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.