В Україні розробили мобільний додаток для спілкування фермерів і бджолярів

photo_site3.jpg

Невдовзі почнуть вилітати бджоли. Саме на цей час українські розробники створили мобільний додаток для взаємодії бджолярів із фермерами. Останні з настанням весни застосовують різні пестициди, препарати від хвороб і шкідників тощо. Почасти разом із шкідниками гинуть і бджоли. Особливо тоді, коли сільгосппідприємства не повідомляють про використання отрутохімікатів.

Під час цвітіння садів бджоли літають у радіусі трьох кілометрів і потрапляють під вплив отрут. Цілі колонії комах отруюються пестицидами. Тому дуже важливо, щоб бджолярі та фермери домовлялися між собою, – розказує Антон Міхеєв, голова Асоціації бджолярів «Медова артіль» Луганської області. – Розробка і впровадження мобільного додатка для фермерів і бджолярів дуже корисна річ.

Завдяки винаходу, перед плановим розпиленням пестицидів фермерські підприємства надсилатимуть повідомлення всім власникам пасік у зазначеному радіусі.

– У селах про цей додаток ще мало хто знає. Раніше пасічників із віддалених сіл чи хуторів про обробку полів повідомляла виконавча комісія із сільради. Тепер це можна буде робити швидко й без надзусиль. Головне, щоб телефони пасічників підтримували додаток і в селах про нього довідалися, бо, наприклад, мої куми та свати мають по 1-2 тисячі бджіл, а про додаток не в курсі , – каже Федір Притула зі столичного Інституту бджільництва.
Від створення додатку виграють не тільки пасічники, а й самі фермери. За його допомогою вони можуть шукати бджолярів для запилення своїх полів. Схожий додаток працює в Канаді. У ньому бджолярі навіть виділяють поточні та заплановані розташування вуликів. В Україні планують створити єдиний реєстр бджолярів та онлайн-мапу пасік.

– Мапа пасік допоможе бджолярам орієнтуватися, де в тій чи іншій місцевості є поля з медоносами, бачити щільність розміщення пасік поблизу. Це буде також крок до комунікації між бджолярами. Допоможе активніше залучати інвестиції для розбудови бджільництва, сприятиме створенню кооперативів із переробки продукції, – пояснює Володимир Лапа, голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.
Проте зробити онлайн-мапу пасік можна буде лише після створення єдиного реєстру бджолярів України. Кожна пасіка та вулик мають отримати власний номер.

Життя бджіл охороняє закон

Розведення та охорона бджіл регулюється Законом України про бджільництво.
– На практиці майже всі фермери порушують цей закон. Обробляють поля токсичними для бджіл речовинами. Має працювати дуже грамотний агроном і радитися з ветеринаром, щоб не використовувати препарати, які вбивають бджіл. Найбільше порушень із тим, що поля обробляють удень, а не вночі. Обприскують у період цвітіння, не дотримуються відстані від хат. Від оприскування інколи хворіє навіть домашня птиця, бо препарат розносить вітром, – розповідає Тетяна Васильківська, голова громадської організації «Всеукраїнське братство бджолярів».

Ці порушення вважаються адміністративними. Проте вже підготовлено законопроект, згідно з яким вони стають кримінальними.

–Найскладніше довести, що бджоли загинули через обробку пестицидом конкретного поля. Часто фермери також дозволяють собі зверхність і залякування бджоляра. Ніби закон та інструкції є, але їх ніхто не дотримується, – констатує Тетяна Васильківська.

Після отруєння збирається комісія в складі агронома, голови сільської ради, ветеринарного лікаря та потерпілого бджоляра. Роблять відбір загиблих бджіл, ґрунту, води та самої рослини. На основі цього акта ветеринар вказує діючу речовину препарату, який був застосований. Сплачує за аналіз бджоляр.Якщо пасічник усе ж доб’ється справедливості, то може вимагати відшкодування грошей не тільки за бджіл, а й за вулики. Після зараження їх потрібно знищити.

Карина ХОМЕНКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.