Прогресивні господарства переходять на точне землеробство

IMG_8971.JPG

У селі Шевченківське Більмацького району Запорізької області паї людей обробляє господарство ТОВ «Придонецьке», що входить до агрохолдингу «Лендфорт». Цієї весни там уперше сіятимуть за системою точного землеробства. Вона дозволяє зберігати та збільшувати врожайність. При цьому не знижує якість ґрунтів. Нові технології та екологічні методики запроваджує керівник господарства Іван Залозний, який очолює ТОВ «Придонецьке» вже чотири роки.

– Що таке точне землеробство?

– За допомогою якісної техніки, підрахунків і сучасних засобів спостереження за розвитком рослин визначаємо оптимальні глибину та час посівів. Також підраховуємо, скільки і яких потрібно добрив на кожен квадратний сантиметр поля. У різних господарствах агрохолдингу «Лендфорт» торік відпрацювали цю методику на дослідних ділянках. Тепер маємо необхідні розробки та досвід і застосовуватимемо його на великих площах. Уже взяли зразки ґрунтів для визначення вмісту поживних речовин. За ними агрономи складуть карти родючості полів і внесуть їх до однієї електронної бази. Нею користуватимуться механізатори, які працюватимуть на полях. У цьогорічному посівному сезоні точну систему землеробства застосуємо до ярих культур.

– Яку техніку використовуватимете?

– Цієї зими ми додатково придбали трактори марки «Нью холанд» німецького виробництва, які дозволяють працювати з програмами точного землеробства. Також беремо всю техніку, на якій працювали в попередні роки, але значно продуктивніше її використовуємо. Проводитимемо супутникове спостереження за рослинами впродовж усього сезону аж до жнив. Також підвищимо точність попередніх підрахунків за допомогою комп’ютерних програм для точного землеробства. Хоча в нас і в попередні роки була чітко продумана система посіву, внесення добрив, захисту культур від шкідників, хвороб і бур’янів.

– За якою схемою працювали раніше?

– Ми бережливо ставилися до землі в усі роки, відколи її обробляємо в складі агрохолдингу «Лендфорт». Застосовували якісну сівозміну. Замість того, щоб засипати добривами поля, давали її стільки, скільки необхідно для росту рослин і лише за необхідності. На цих землях я вже працюю більше 40 років. Був бригадиром, агрономом із захисту рослин, тепер керівником. Завжди застосовував найкраще з практики минулих років.

– Що сіятимете в цьому сезоні?

– Основні з шести культур, які ми вирощуємо, – це озима пшениця та соняшник. Торік урожайність пшениці становила 63,3 ц/га, ярого ячменю – 54,8 ц/га, сорго – 20 ц/га, соняшнику – майже 21 ц/га. Зібрали 70 тонн зеленої маси багаторічних трав. Цього року плануємо виростити вищі врожаї. В основному сіятимемо сорти одеської селекції. Вони тут добре родять. Якість зерна висока й воно стійке до перепадів погоди – посух, злив тощо. Це пшениця Подолянка, Бунчук, Пилипівка.

– Як працівники господарства сприйняли перехід на точне землеробство?

– У нас увесь рік працюють понад 15 механізаторів, 10 водіїв. Узимку наші працівники пройшли навчання. Ми готували їх до переходу на точне землеробство. Техніка вдосконалюється, і механізатори мають вміти з нею працювати. І опановують залюбки, бо кожен наш працівник зацікавлений у високих урожаях. Чим вони кращі, тим більше можливостей підвищити заробітну плату, поліпшити умови праці. Найближчим часом плануємо запровадити рівневу систему перевірки знань. Встановимо коефіцієнти, і чим краще на навчанні механізатор склав іспит, тим вищу отримуватиме заробітну платню. Хто прагне отримати підвищення зарплати, зможе повчитися та скласти іспит повторно. Сучасні механізатори мають бути інженерами-початківцями.

На жаль, у місцевому ПТУ в районному центрі Більмак студентів досі вчать працювати на старих тракторах і комбайнах ще радянських часів. Тому на сучасному полі їхні знання застарілі. Проте, якщо хочуть вчитися сучасним агроноваціям, ми надаємо таку можливість. Студенти ПТУ приїжджають до нас у господарство й ознайомлюються із сучасними методиками обробітку полів і технікою.

– Що найскладніше для вас у новому сезоні?

– Освоїти проблемні ділянки ґрунтів. Так склалося, що ми взяли в оренду в пайовиків невелику кількість земель, яка хворіє, бо постраждала від вітрової та водної ерозії. Є вихід скельної породи, рівнини, схили. Ми там практично не оремо плугом. Робимо глибоке рихлення, зберігаючи стерню, щоб не змивало поверхню ґрунту. Там, де це можливо, намагаємося обробляти землю поперек схилів. Краї схилів засіваємо багаторічними травами. Їхнє коріння утримує ґрунт. Для цього ж кілька років тому обсадили поля захисними смугами дерев. Маємо кілька тракторів на гусеничному ходу. Ставимо їх на полях, які піддаються впливу водної ерозії. Такі трактори зберігають структуру ґрунту. Кожен метр землі для нас цінний. Маємо кілька гектарів землі, які повернулися нам цьогоріч від військових. Там були окопи для охорони кордонів АТО в попередні роки. Тепер можемо ці землі переорати та працювати з посівами.

– Чи плануєте запрошувати до свого господарства нових пайовиків?

– Зараз у нас майже 500 пайовиків. І щороку приходять нові, бо ми їх мотивуємо. 2014 року платили 6,5 тис. за повен пай, зараз – більше 16 тис.Орендна плата зростає щороку. Кількість землі за чотири роки з 3000 га зросла до 4700 га. Люди задоволені нашим підходом до землі, ставленням до них. Вітали пайовиків із Новим роком, трошки дали виплат, щоб на ялинку і під ялинку могли щось купити. Сподіваємося, що нові технології, зовсім новий підхід до землі, до її обробітку дозволять нам більше заробляти і це, звичайно, знайде відображення на розмірах виплат пайовикам. Це земля, яку ми любимо. Земля – це те, що Богом нам дано, її треба берегти. Вона годує нас і ще годуватиме наших онуків і правнуків.

Розмовляла Оксана ТУПАЛЬСЬКА