Родинна повернулася із заробітків і відкрила в селі ферму

Любов Парубоча на фермі

На родинній фермі Остапа та Любові Парубочих у селі Жизномир біля Бучача на Тернопільщині зараз 8 корів і 4 телят. Поголів’я планують збільшити.
Подружжя купувало корови в приватних господарствах. Ставку на якусь одну породу не робили. Мають чорно-рябу, айрширську, голштинську, червону степову. Одна худобина обходилася приблизно в 17-18 тисяч гривень.

— Ми вступили до кооперативу «Бучацький екопродукт». Власне, завдяки його сприянню отримали освітлювальне обладнання та холодильну установку для зберігання молока вартістю 150 тисяч гривень. На будівництво ферми отримали 280 тисяч гривень кредиту під 3 відсотки, терміном на 4 роки, за допомогою канадської програми з розвитку молочного бізнесу в Україні, – розповідає Остап Парубочий.

У молочному бізнесі в родини конкурентів нема. Корів у селах люди вирізують. Старші кажуть, що простіше купити три літри молока двічі на тиждень, аніж тримати корову. Молоді люди, які б могли тримати у власному господарстві по кілька штук худоби, лінуються. Це важка праця, де немає вихідних і святкових днів.

— Коли ще мають з’явитися телята, то й уночі по кілька разів бігаєш до хліва, пильнуєш, чи корова не народила. Це правда, але потрібно чимось жертвувати. Як на мене, краще важко працювати на власній землі, аніж горбатитися за кордоном, де ти ніколи не станеш своїм, – каже Любов Парубоча.

В Італії теж працювали на фермі. Місцевим фермерам усіляко сприяє держава, наприклад, надають низькі ставки кредитів.

— Специфіка вирощування худоби різниться від нашої. Корови вирощують на преміксах і добавках. Від цього надій на день становить 40-45 літрів молока, тоді як у нас на фермі максимум – 35, зате молоко натуральне, – гордиться Любов Парубоча.

У липні та серпні за здане молоко подружжя заробляло 22-23 тис. грн на місяць. Тоді вони здавали майже 150 літрів молока. Щодня. Наразі за день здають 70-80 л, однак узимку ціна на молоко вища. Тому прибутки не зменшилися.

— За моїми підрахунками, у день на корми для однієї корови ми витрачаємо майже 100 гривень, – пояснює Остап Парубочий. – Земля тут дуже дорога і мало пасовиськ. Це найбільша проблема для нашої ферми. Усі корми купуємо.
Щоб було збалансоване харчування й якісне молоко у великій кількості, коровам необхідна відповідна кількість білків і жирів. Тому купують коровам зернові, сіно, макуху, жом. Щосезону проколюють вітаміни, щоб худоба не хворіла.

Мар’яна ОЛІЙНИК

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.