Фермер урятував селян від вовків і подарував мисливцю корову

1_Вовки.jpg

Тридцять мисливців Городнянської районної ради Українського товариства мисливців і рибалок на Чернігівщині врятували місцеве село Кусії від навали вовків. Зграя хижих звірів вешталася неподалік хат. Вовки приходили їсти корм домашньої худоби на подвір’я людей, які живуть поблизу лісу. А на хуторі Хатилова Гута Чернігівського району вовки навіть почали загризати домашніх псів.

– Хороший такий собачка був. Виходжу надвір – покусані спина, шия, – розповідає Петро Минович, житель хутора. – А в сусідки вовки вкрали пса прямо з цепу.

У селі Повідов вовчиця бігала серед білого дня центральною вулицею. Мисливці застрелили її за сто метрів від крамниці.

– Навіть досвідчені мисливці були шоковані нахабністю хижаків. Зграя з п’яти тварин почувалася на території колишньої ферми настільки вільно, що наслідила, немов зайці. Уся прилегла до села територія була буквально збита лапами вовків, – розказує Олександр Юрченко, голова Городнянської районної ради Українського товариства мисливців і рибалок на Чернігівщині.

Місцеві єгері припускають, що до людей йдуть хворі на сказ хижаки або ж їх жене голод. У пошуках їжі вовки можуть бігти з білоруської частини зони відчуження та пробиратися кригою через Дніпро в українські ліси. Як би там не було, над селянами та їхньою худобою нависла неабияка небезпека.

– Вовки заселили ліси майже по всій Україні, навіть у лісостеповій зоні, — каже Сергій Жила, директор Поліського заповідника та автор кількох книжок про вовків. — Вони безперешкодно збільшують свою популяцію, а потім мігрують лісовими просторами на сотні кілометрів. Тварини втрачають страх перед людиною — бо не відчувають активного опору. Саме про це й свідчать регулярні напади хижаків на обійстя селян.

Щоб захистити людей та їхні господарства, місцевий фермер, голова фермерського господарства «САД М» Сергій Малофій закликав мисливців Городнянського району вийти на полювання. Тому, хто вполює хижака, пообіцяв подарувати телицю. І дотримав слова. Приз від фермера за двох упольованих вовків отримав Микола Стародубець, мисливець із села Кусії Городнянського району Чернігівської області. Він досвідчений вовчатник, тому спочатку розробив план полювання й керував ним.

– Я ретельно підрахував вхідні та вихідні сліди сіроманців і точно вказав, у якому лісовому кварталі заховалися хижаки, – розповідає Микола Стародубець. – А потім почалася важка робота – обкласти вовків прапорцями, загоничами і стрільцями.

Полювання на вовків вражається одним із найнебезпечніших. Тому не кожен мисливець наважується йти на такого хижака. Існує майже двадцять способів полювання на вовків. Одним із найпопулярніших у наші дні є вихід на сіроманця з облавою. Коли обв’язується мотузка з кольоровими прапорцями.
На облаву вийшло тридцять мисливців на чотирьох позашляховиках і трьох квадроциклах. Обійшли поля та лісосмуги біля сусідніх сіл Хотівля, Дроздовиця, Ваганичі, Володимирівка та Кусії.

Як не дивно, вовк боїться запаху тіла людини. Мисливці не повинні обтрушувати з одягу сніг чи ховатися в кущах. Найкраще маскування – повна нерухомість. Найменший поворот рушницею, похиляння голови, і вовк, який ішов під вистріл рушниці, миттєво кинеться вбік. Після влучного пострілу сіромахи хапаються зубами за вражену частину тіла. Вовки є дуже живучими тваринами. Тому з легким пораненням можуть втекти.

Мисливцям Городнянського району вдалося вполювати двох вовків. Ще троє хижаків змогли прорватися через ламану лінію стрільців. Та після облави вовки відступили й уже два тижні, які минули із часу полювання, до села не наближаються.

Оксана ТУПАЛЬСЬКА

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.