Кооперативи підвищують ціну молока

молоко

Анатолій Довгошия із села Княжа Криниця Монастирищенського району Черкаської області здає молоко збиральникам кооперативу Василю та Олені Лецівським. Жінка відразу робить аналіз молока на жирність і якість. Це забезпечує чесність у розрахунках.

– Добре, що в нас з’явився цей кооператив, – каже Яків Бурчак. – Нас раніше так грішми зобижали оті конкуренти, що збирали молоко. Доїли нас, як ту корову. За жир не платили, брали молоко по дві гривні. А відколи вступили в кооператив, то й за жир доплачують, і корми дають, і корови штучно запліднюють. На Катерини в нас уже теличка народилася. Так і назвали Катерина.

Яків Бурчак і його односельці здають молоко у Всеукраїнський аграрний кооперативу. У селах, які до нього приєднуються, обирають людину з машиною. Кооператив обладнує її бочкою та приладом миттєвого тестування, щоб місцеві люди самі збирали молоко. Зібране везуть на молокоприймальний пункт, оснащений холодильною та фільтрувальною технікою. Молоко зі свого села Княжа Криниця родина Лецівських повезе в місто Монастирище на приймальний пункт аграрного кооперативу. До нього входять сільські кооперативи не тільки Монастирищенського району, а й прилеглі райони Черкащини та Вінниччини. Зокрема, у селі Джулинка Бершадського району Вінницької області. Там селяни організувалися й вступили до аграрного кооперативу, коли втомилися від низьких цін на молоко.

Ми влаштовували страйки й по кілька тижнів не здавали молоко. Думали, що заготівельники злякаються й підвищать ціну. Але ніхто на нас не зважав. Тоді вирішили створити кооператив, – розповідає Галина Трум, виконавчий директор кооперативу ВК ВАК «Поділля».

Згодом до Джулинки приєдналися сусідні села. Сільська рада виділила кооперативу занедбане приміщення старої лазні. Люди самі розчистили чагарники, побілили, пофарбували пристосовані кімнати для роботи лабораторії. Потім завезли необхідне обладнання.

Новий державний стандарт для коров’ячого молока почне діяти з 1 липня. Залишаться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Молоко, яке продаватимуть селяни-одноосібники заготівельникам, а не кооперативу, вважатиметься другим сортом. Його перероблятимуть на корми для тварин або казеїн. Відповідно є ймовірність, що й платитимуть менше ніж зараз. Натомість молочні кооперативи вже підвищують ціну на молоко, яке беруть у своїх членів. Принаймні так стверджують у Міністерстві агропромислового розвитку.

– Якщо ми говоримо про молоко з господарств селян, то в середньому його ціна в Україні від 5,5 до 6 гривень за літр. Але є молоко високої якості, яке приймають по 10 і більше гривень. Тобто те ж молоко, але видоєне апаратом, належно охолоджене, сформоване у великі партії, може коштувати на 2-2,5 гривні дорожче, – підрахував Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства. – Для цього люди мають об’єднатися в молочні кооперативи. Але ініціатива повинна виходити від них. Примусового об’єднання не буде й не може бути.

Експерти молочного ринку кажуть, що створювати кооперативи селянам мають допомогти сільські ради та новостворені територіальні громади.

Щоб створити кооператив, потрібно провести добровільні збори селян. На них затвердити назву, протокол, статут кооперативу та обрати його голову. Далі звернутися до сільради або нотаріуса й затвердити цей протокол. Зареєструватися в податковій. Відкрити рахунок і звернутися до пенсійного фонду. У кожній області сьогодні працюють державні чи міжнародні програми, які допомагають вирішити ці питання, – пояснює Юлія Шевченко, юрист консалтингової компанії «Агро-10». – Далі вже йдуть організаційні питання – домовитися з переробним підприємством, куди здавати молоко. Знайти приміщення під пункт прийому, закупити обладнання для доїння та охолоджувачі. Суть кооперативу в тому, щоб усе робити разом, у тому числі й вирішувати питання, які виникатимуть.

Подібний кооператив діє в селі Устя Сосницького району Чернігівської області. 110 сімей возять молоко на сирзавод у Новгород-Сіверський.

– Спілка «Десна» відкрила шість приймальних пунктів, лабораторію, яка перевіряє молоко на жирність і кислотність. Люди закупили холодильники, – розповідає Валентина Циганок, сільський голова Усті. – Спершу люди розбавляли молоко водою. Потім зрозуміли, що за неякісне ми не платимо. Якщо хтось корові колов антибіотики, чотири дні молоко не здають. Ціна молока залежить від жирності й щільності. Її щодня вираховуємо окремо. За жирності 4,8 – літр коштує 7,55 гривні. За жирності шість – 9,42 гривні. Господарі мають доїльні апарати. Контакт молока та людських рук мінімальний.

Окрім вищої ціни за молоко, селяни в кооперативі мають й інші переваги. Так, скажімо, члени Всеукраїнського аграрного кооперативу отримують корми для годівлі великої рогатої худоби, свиней і птиці.

– Для птиці брала корми, то сподобалися, бо курчата й гусенята швидко набирають вагу, – розказує Тетяна Михайлюк із села Шуляки Жашківського району Черкаської області. – Здаєш молоко – можна отримати й гроші, і товар. Збиральники молока привозять корм прямо під хату. Також за рахунок молока можна взяти якісне масло та сир.

Наприкінці минулого року згаданий кооператив запустив пілотний проект із вирощування бичків. У селищі міського типу Цибулів Монастирищенського району Черкаської області відремонтували приміщення колишньої ферми. Там відгодовують телят, які здають члени кооперативу.

Руслан ГРИШКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.