Узимку єгері пересуваються лісом на лижах і підгодовують лісових тварин

косулі в лісі

Для хорошого полювання мисливці мають подбати не тільки про зброю, а й про здобич. Тварини в лісі добре зимують, якщо восени було вдосталь кормів і вони наростили підшкірний жир. Наприклад, собака єнотоподібна збільшує масу тіла вдвічі порівняно з літом. Але не всі тварини можуть пережити зиму без допомоги людини. Тим паче, ті, які не впадають у сплячку. Звірі найбільше потребують допомоги людини в січні та лютому, коли в них уже немає запасів харчів. Дбають про них єгері.

– Найбільше потребують підгодівлі косуля, олень благородний, олень плямистий, лань. Трохи менше лось, бо він перебуває на природних кормах. Для них єгері підрубують сокирами старі гілки на осиках, щоб було легше пробратися до молодих. Ця поросль швидко відновлюється. Для кабанів розкладають картоплю та буряки, – розказує Володимир Тищенко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології лісу та мисливствознавства з Києва.

Сто днів – це норматив зимової підгодівлі, який починається із середини грудня. Ця дата може змінюватися залежно від випадання снігу. Не підгодовують тільки хутрових тварин, за винятком зайців.
– Через реформу лісового господарства лісників та єгерів залишилося мало. Здебільшого це майстри лісу, за якими закріплені по кілька кварталів лісових угідь. Вони патрулюють ці території кілька разів на тиждень. Підгодівлею тварин займаються єгері. Насипають кукурудзу, пшеницю, ячмінь. Вони влітку запасають сіно та листяні віники з берези чи верби. Віники для козуль та оленів навіть краще, ніж сіно. Їх вивішують під навісом годівниць. Як мінімум двічі на тиждень єгері підвозять їжу, – пояснює Володимир Тищенко.

Узимку для тварин важливо вживання солі. Холодної пори звірі відчувають великий дефіцит, адже її мало в рослинних кормах. Тому шматки кам’яної солі єгері розкладають біля годівниць на пеньках. Це місце називається солонці, а сіль – лизунець. Добре, коли дощі її розмивають, вона поступово стікає по пеньку, і тварини її злизують. Якщо вона відсутня, то тварини мочаться на землю й злизують те місце.
– Тварини, які регулярно приходять до годівниць, людей майже не бояться. У господарстві знають чисельність звірів, і таким чином розраховують заготівлю кормів. Поля в межах угідь засівають кукурудзою та висаджують топінамбур. Їх восени не збирають із поля. Узимку туди навіду­ються кабани, – продовжує єгер.

Якщо єгер не розкладе корм у годівницях, тварини кочують у пошуках їжі по сусідніх угіддях. Серед таких олені, кабани та косулі.

– Коли поверхня високого снігу вкрита кіркою, косулі зазнають серйозних поранень. Тварини провалюються крізь неї, і вона ріже тваринам копита. Із часом рани починають кровоточити, звірі від цього лягають на сніг. Від переохолодження вони застуджуються і масово гинуть. Тому в багатьох лісогосподарських підприємствах є вольєри для утримання копитних тварин після поранення, – розповідає фахівець. – Раніше працював у столичному зоопарку. Туди часто привозили поранених косуль, кажанів або лелек. Там був реабілітаційний центр, де їх виходжували під наглядом ветеринарів. Після зими випускали на волю. Якось нам передали 700 кажанів, частина з них загинула, а 500 штук ми випустили навесні біля зоопарку.

Для обстеження території в пошуках поранених звірів єгері використовують коней, машини на зразок джипів або й навіть у багатших господарствах снігоходи на гусеничній тязі. Економ-варіантом є лижі, щоб ногам легше було проходити по кілька кілометрів за день. У кожного єгеря є свій виділ у межах 5-7 тисяч гектарів землі.

– Для глибокого снігу краще підходять снігоступи, які не провалюються в товщу, і в них зручно бігти. Це алюмінієвий каркас у формі витягнутого овалу. Між його боками натягнуті шкіряні шлеї, – уточнює Володимир Тищенко.

Для підгодівлі зайця сірого єгері розвішують кормові снопики зі злаків. Це зібрані в пучки зернові культури, які тварини об’їдають. Птахи узимку теж тримаються біля годівниць, де насипано зерно та кукурудзу. Тому вони часто там днюють і ночують. Хоча й для них єгері окремо в лісі розвішують годівниці.

– У зоні АТО, крім державних лісогосподарств, є ще громадські організації. Наприклад, у тих степових районах найбільше угідь має Товариство мисливців і рибалок. Там є також єгерська служба, до обов’язків якої входить зимова підгодівля тварин. Лісів там небагато, але ж не треба забувати і про степову фауну, – наголошує Володимир Тищенко.

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.