Українцям у Польщі легко влаштуватися електриками та водіями вантажівок

14980656_1409941709034283_8645115334290691519_n.jpg

Роман Городинський родом із Бердичева, упродовж трьох років живе і працює в Польщі. Торік одружився з киянкою та забрав її до себе. Зараз чоловік уже консультує друзів і знайомих, як знайти роботу за кордоном, обжитися там і не пропасти.

– На яку роботу поїхав до Польщі й де працюєш зараз?
Фарбував машини в місті Лодзь. Умів фарбувати авто, бо коли жив в Україні, займався бізнесом, мав свій автосервіс у Києві, там у мене працювало 30 осіб. Проте коли прийшла криза 2008-2009 років, збанкрутував, довго був практично без роботи. Але коли виїхав до Польщі, цей досвід знадобився. У Лодзі фарбуванням займався півроку. Тим часом шукав підприємницьку працю. Тоді мій друг запропонував переїхати до Варшави та зайнятися разом бізнесом. Але бізнес не пішов, тому влаштувався в службу таксі. А ще через півроку вже був керуючим справами в підрозділі корейської компанії ІКЕА, яка встановлює сучасну систему опалення, що гріє підлогу інфрачервоними променями. Туди запросили хлопці, які переїхали з Києва до Варшави. Із нуля розвивав головний офіс – організовував бухгалтерію, діловодство, відкривав рахунки, проводив перемовини, завозив комп’ютерну техніку в офіс, встановлював програмне забезпечення. На той час мені були підпорядковані ще три філії в Польщі, розробляв систему співпраці. Наприкінці 2017 року вийшов із цієї компанії, далі займаюся системами опалення, але на умовах особистого бізнесу.

– Що тобі допомагало в працевлаштуванні?
Передовсім, власний професійний досвід, який отримав в Україні. А також знання польської мови. Коли можеш говорити, скласти резюме та знайти потрібну вакансію на сайтах в інтернеті, простіше. Таким чином знаходив роботу у фірмі з фарбування та водієм. Без знання мови так само можна влаштуватися на роботу через посередницькі фірми з працевлаштування, але тоді зарплата буде майже вдвічі менша.

– Як допомагають українцям у пошуку фірми-посередники?
В Україні є багато таких організацій. Вони оформляють необхідні документи та договори згідно із законодавством. Якщо людина не розуміє польської – готують два екземпляри. Це цілком реальна можливість для тих, хто їде вперше. Подібне агентство відраховує частину зарплати за робото-годину собі, але тоді тебе зустрічають, повідомляють, де твоє місце проживання, умови оренди житла (за твій кошт чи роботодавця), яка тривалість робочого дня, коли вихідні – усе як слід. Важливо в такій ситуації уважно читати договір, і якщо все задовольняє – можна співпрацювати.

– Які професії найбільш затребувані в Польщі?
Будівельні професії, водії, вантажники, водії екскаваторів, електрики. Таку роботу можна знайти й через посередників, і самостійно. Зазвичай для того, щоб працювати, потрібно підтвердити кваліфікацію. Якщо вдома людина отримала освіту за відповідним фахом, то підтвердження робиться формально, з ініціативи працедавця. Він бачить, що в людини золоті руки, зацікавлений, щоб вона в нього залишилася – відправляє або на короткі заняття або на міні-співбесіду, людина отримує карточку й може офіційно працювати. Маю друга в Лодзі – працює на вантажівці. Розповідав, що роботу знайшов одразу після того, як приїхав до Польщі. Отримує 15 злотих за годину. Він на машині під’їжджає, її завантажують будівельними трубами, їде в потрібне місце, де розвантажують. Його справа – крутити баранку в правильному напрямку.

– Жінкам важко знайти роботу?
Моя дружина не працює, я захотів, щоб після одруження була поруч зі мною, вона погодилася. Тому її праця – бути мені дружиною. Але я знаю жінок, які приїхали з України й тут працюють. Одна знайома з Бердичева, звідки я родом, влаштувалася швачкою в торговельному центрі. Займається ремонтом одягу. Посеред маркету є маленькі кіоски – хтось каву продає, а вона там вшиває, підшиває речі. Дружина одного мого друга працює в готелі-ресторані. Супроводжує гостей, які приїздять. Ще одна знайома з чоловіком відкрила інтернет-магазин. Плете різні речі й разом продають.

– Чи є ймовірність, що роботодавець обдурить?
Навіть якщо у вас не було документа про співпрацю, можете звернутися до поліції з повідомленням. Вказуєте, що не заплатили гроші, і поліція з’ясовує. Реагують дуже швидко. За те, що приймають людей на роботу без необхідних документів, роботодавців карають. Якщо ж був документ – одразу відкривають провадження та передають справу до суду. Українець має право обрати будь-який суд на всій території Польщі.

– Чи простіше українцям працевлаштуватися після запровадження безвізового режиму?
Українці можуть їхати сюди за безвізом, влаштовуватися на роботу й працювати три місяці. А якщо працедавець вирішує, що цей працівник йому підходить, може піти до воєводи та попросити, щоб той дав печатку, яка дозволяє легально перебувати на території Польщі. Польське й українське законодавство значно поліпшило умови працевлаштування та можливості для українців. За три роки, поки я тут живу, кілька разів змінювалися закони на користь наших співвітчизників. Поляки зацікавлені, щоб українці залишалися тут, не виїжджали в інші країни, бо тут катастрофічно бракує працівників. Люди з наших країв – цінні кадри, тому мають почуватися максимально комфортно. Також на руку запровадження в Україні видачі водійських прав міжнародного зразка. З ними можна вільно працювати в Польщі, головне, щоб була відкрита відповідна категорія.

– Чи підтримує заробітчан наша діаспора?
У Польщі є багато різних організацій підтримки українців та етнічних поляків. Але зазвичай люди не звертаються туди. Намагаються обживатися своїми силами. Я допомагаю своїм. Коли брат переїжджав (нині працює автомаляром на автосервісі) жив у мене якийсь час, згодом привіз дружину і дітей. Оселилися окремо. Буває так, що за своїх українців трохи соромно. Зустрічаються дуже некультурні люди. Але є досить скромні, виховані, з якими хочеться мати справу.

– Скільки грошей потрібно на перший час у Варшаві?
Якщо людина приїздить за безвізом на три місяці, хоче зняти кімнату, це приблизно 600-800 злотих на місяць. На харчування (яке-небудь м’ясо та овочі) піде 100-150 злотих на тиждень. Можна заощаджувати. Часом бувають великі знижки: приміром, м’ясо, яке коштує 12 злотих, можна придбати за 7. Якщо готувати самому, теж набагато дешевше. Проїзд відрізняється за вартістю. У межах Варшави зазвичай іде 160-200 злотих. Якщо проїзний – 110 злотих на метро, трамваї, автобуси і міську електричку. Аби орендувати кімнату, нормально харчуватися й вільно їздити, потрібно мінімум 1150 злотих на місяць.

– А на які доходи можна розраховувати?
Роботу із зарплатою від 3 тисяч злотих можна знайти, якщо робиш це сам, без посередників. У менших містах зарплата менша, але там і ціни нижчі. У Варшаві, Вроцлаві – більші зарплати і витрати теж. Через фірму – заробиш близько 2 тисяч злотих. Скрізь страхова медицина. Коли ти влаштовуєшся на роботу, заповнюєш анкету, проходиш медогляд і маєш соцпакет. Для прикладу, штукатур у Польщі, працюючи офіційно, заробляє від 4 тисяч злотих. Водій-далекобійник має від 5 тисяч злотих.

Оксана ТУПАЛЬСЬКА