Ринок землі чекає нового складу депутатів

22_info.jpg

10 листопада, під час засідання Національної ради реформ, Президент України Петро Порошенко сказав, що його непокоїть стан справ у земельному кадастрі. Зокрема, те, що, за різними оцінками, оцифровано менше половини даних. Тим більше, що була окрема програма Світового банку, який виділив на це майже 80 млн доларів.

– Про жодний ринок землі, про жодну боротьбу з рейдерством, про жодне продовження земельних реформ не будемо говорити, доки в нас не буде прозорого та ефективного реєстру, – заявив Петро Порошенко.

Водночас концепція земельної реформи вже сформована. Про це ще в червні заявляв заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. Минуло майже півроку, але законопроекти не були навіть представлені у Верховну Раду. Призупинення земельної реформи експерти пояснюють відсутністю тиску Міжнародного валютного фонду.

– МВФ поки погодився надавати кредити без відкриття ринку землі. Так, є фермери та агрокорпорації, які просто кричать, що потрібно відкривати ринок землі. Але в Міністерстві агрополітики немає людини, яка б була зацікавлена в цьому. Немає того, хто б планомірно проштовхував реформу, – каже Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти.

Іван Липницький, фермер-одноосібник із Козівського району на Тернопільщині, орендує землі колишнього місцевого колгоспу. Обробляє майже тисячу гектарів.
Цього року вирощував соняшник. Заробив на ньому майже півмільйона гривень. Шкодує, що земельну реформу відклали й не відкрили ринок землі.

– Вклав би ці гроші у землю, міг би купити гектарів із десять. Але гроші поки будуть прибережені на наступні роки. Я не кажу, що зразу зможу придбати кілька тисяч гектарів землі. Але подвоїти те, що обробляю, – зміг би, – розказує фермер Іван Липницький. – Відсутність ринку просто душить. Я знаю, що частина тих, у кого орендую землю через паї, готові її продати. Бо вони отримають живі гроші й одразу.

Однак не всі фермери такої думки. Наприклад, у Спілці фермерів Полтавщини остерігаються прискорення земельної реформи.

– В Європі подібні реформи проводять, аби допомогти дрібному фермеру перетворитися в середнього чи крупного, – говорить Віктор Галич, голова спілки. – У нас же просто хочуть скоріше розпродати землю. Якщо мораторій скасують, – буде війна. Бо хто купуватиме землю? Фермери не зможуть. Мені, наприклад, дають кредит у банку під 30 відсотків річних. Монополісти теж бояться. Самі агрохолдинги проти земельного ринку, бо знають – їхні поля й комбайни палитимуть конкуренти.

Узагалі фермери не проти реформи, але тільки після очищення Держкомзему. Стверджують, що там суцільна корупція. Не мають довіри і до чиновників Міністерства агрополітики. Фермерам здається, що нинішній склад Мінагрополіту не здатен виписати достойну реформу. Тому частина фермерів вважає, що найкраще поки що нічого не змінювати. Експерти переконані, що песимістичні настрої – наслідок недопрацювання законотворців.

– У законопроекті про ринок землі маємо прописати вимоги до її покупців, – каже Андрій Мартин із Національного університету біоресурсів і природокористування. – Вимоги повинні містити просте гасло: земля має належати тому, хто на ній працюватиме. Щоб її мали право купувати ті, хто самостійно займається сільгоспвиробництвом. По-друге: має бути жорстке обмеження щодо концентрації землі в одних руках. Встановіть вищу планку. За нашими розрахунками, це 73 гектари. Також потрібно регулювати доступ іноземного капіталу на наш ринок. Якщо ці обмеження запровадити – далі проблем не буде.

Попри всі запеклі дискусії в Європі, за останні 10 років саме в Україні найдинамічніше розвивається сільське господарство. І повернення до обговорення та проведення земельної реформи неминуче. Поки що її відклали до 2018 року. Не тільки через відсутність тиску з боку МВФ, а й тому, що в нинішній Верховній Раді неможливо запустити голосування за земельний ринок.

– Скоро вибори, а земельна реформа – дуже токсична тема. Тому уряд вирішив спустити її на гальмах. Презентувати якісь ініціативи там не мають бажання. Урядовці йтимуть на вибори, і негативний імідж їм не потрібний. Ніхто не хоче мати імідж землепродавця, – продовжує Андрій Мартин. – Ідеальний шанс повернутися до скасування мораторію – після парламентських виборів. Але невідомо, яка буде конфігурація в наступній Верховній Раді. Бо й нині є кілька політичних сил, для яких збереження заборони на продаж землі – основне гасло.

Скасувати мораторій на продаж землі Україна в той чи інший спосіб намагається останні 15 років. Але досі немає чіткої відповіді на одне з головних питань. А саме, яким має бути наше сільське господарство, скажімо, через 20 років.

Великі виробники й потужні корпорації, як зараз, чи все-таки розвиваємо дрібні й середні ферми. Однак останні не такі конкурентоспроможні, як перші. Вони потребуватимуть державних дотацій. На що в небагатій країні не завжди є кошти.

Руслан ГРИШКО

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.