Приймочки, що на вагу золота

Олег Демченко

Олег Демченко став другою людиною в Україні, яка вирощує найдорожчу у світі пряність – шафран Екзотичними фіолетовими квітами в Любимівці на Херсонщині засаджено лише дві присадибні ділянки – господарі поки що придивляються до цієї рослини. Однак Олегу Демченку вже зрозуміло, що вирощувати цю східну пряність набагато простіше, ніж будь-які овочі.

– Олег, чому саме шафран?

– Моя колега, Лариса Боден (вона – першою почала вирощувати шафран в Україні. – Авт.), запросила на конференцію з нішевих рослин. Почув про цю пряність і мені стало цікаво. Далі виявилося, що в Лариси є знайомий голландець, який готовий привезти посадковий матеріал. Сказано – зроблено. Півтори тонни цибулин висаджені на ділянці Лариси, решта – на моїх 5 сотках. Це було два роки тому. Зараз маю вже 20 соток. Сподіваюся, що цьогоріч власного посадкового матеріалу вистачить на півгектара чи навіть гектар.

– Як почувається заморська квітка в наших умовах?

– Жодних проблем! Крокус сативус спокійно пережив 20-25-градусні морози, простий в агротехніці, не боїться хвороб і шкідників. Кажуть, що йому може зашкодити капустянка чи вовчок, але ми із цим поки не стикнулися. Після суниці, цибулі, томатів, петрушки та інших культур шафран здається манною небесною. Боротьба з бур’янами та збір врожаю – це всі роботи.

– Тобто з «червоним золотом» впорається будь-який дачник на своїх шести сотках?

– А чом би й ні?! У серпні висадили цибулини за правилом «13» (тобто 13 см між цибулинами, рядами та така сама глибина посадки), а в жовтні зібрали врожай. Зазвичай цей процес триває близько місяця. Щодня розкривають свої головки нові й нові квітки, слід одразу їх зривати, а потім виймати приймочки – це і є майбутня спеція. Краще робити це на світанку, коли бутони тільки-но розпускаються, бо в цей час приймочки найякісніші. Потім їх потрібно висушити. Ми це робимо в духовці за температури не вище 38-40 градусів, далі розкладаємо в скляні баночки і закриваємо кришками. У такому вигляді шафран стоятиме хоч сто років.

– Робота кропітка, певно, потребує участі багатьох людей?

– Не повірите. Зі збором впоралися два робітники. Лише для посадки ми наймали вісім чоловік. Шафран навіть поливати можна зрідка. Хоча ми про всяк випадок встановили крапельний полив. А Лариса взагалі не поливала свої крокуси з моменту посадки – і нічого, має гарний урожай.

– Як вам вдалося так швидко збільшити шафранові насадження – аж у чотири рази?

– Торік ми викопали всі шафранові цибулини, що утворилися, і розсадили їх на більшу площу – ось і весь секрет. Замість півтонни мали вдвічі більше посадкового матеріалу. А якщо рахувати за кількістю цибулин, то навіть у п’ять разів більше. Річ у тім, що за розміром вони бувають зовсім дрібні, середні та великі. Щоб мати врожай уже цьогоріч, краще купувати середні, вагою 18-20 г. Дрібніші можуть просидіти в землі рік і лише потім зацвісти. Така особливість.

– Скільки квіток треба зірвати, щоб отримати один грам сухої готової приправи?

– Десь до 200 штук. Шафран завжди продавався в грамах, 100 грамів – це вже велика оптова партія. Вартість одного грама на ринку – від п’яти доларів.

– На перший погляд, бізнес на шафрані виглядає дуже привабливо: турбот мінімум, вартість – захмарна. Виникає закономірне запитання: чому ж досі ніхто цим не займався?

– Ця рослина не характерна для нашого регіону. Тому люди відносяться до неї з осторогою. От і зараз: усі знають, що ми вирощуємо шафран, розпитують про нього та чекають, що буде далі. Це нормальна людська реакція на щось нове. До того ж в Україні, на відміну від східних країн та Європи, ще немає культури споживання шафрану.

– Де саме вирощуються найбільші партії шафрану у світі?

– В Ірані, Марокко, Індії. Вони й виробляють, і активно споживають. Там питання збуту давно вирішене, для них це давно пройдений етап. А в нас усе тільки починається. Наразі Україна виробляє лише один кілограм шафрану на рік – але й це вже результат. Загалом у світі вирощують майже 300 тонн на рік.

– Хто саме купує український шафран?

– Вітчизняні ресторани. Також бувають приватні замовлення через інтернет. На міжнародний рівень поки не виходимо – зарано. Хоча недавно була пропозиція з Болгарії. Справа в тому, що для експорту потрібен спеціальний сертифікат, а він коштує чимало, робиться не один день. Одна лише експертиза для продажу в інші країні обійдеться в 300 доларів, причому, незалежно від партії – грам чи кілограм. Тому нинішні невеликі партії нам доцільніше реалізувати тут, а коли виростимо багато – поставлятимемо за кордон.

– Як ви ставитеся до конкурентів?

– Абсолютно нормально, ще й порадити їм щось можу. Адже вудки можна роздати всім, при цьому не всі впіймають рибу. Особисто я вважаю цей бізнес перспективним і надалі розвиватиму його, якщо хтось приєднається – буду радий.

– Як відрізнити справжній шафран від фальшивого? На ринках часто продають спеції під такою назвою, але набагато дешевші…

– Підробок вистачає. Справжній шафран має насичений червоно-помаранчевий колір і характерний запах – металево-медовий, із відтінками свіжого сіна. На вигляд спеція, як заплутані нитки завдовжки 3-5 см. Якщо вам пропонують шафран у порошку, то це може бути мелена куркума, сафлор або навіть чорнобривці. Тому беріть лише натуральний цільний. Також звертайте увагу на обсяги товару: скажімо, у сірникову коробочку вміщується біля п’яти грамів приправи.

– Кажуть, що шафран напрочуд корисний для організму. Вживаєте його вдома?

– Обов’язково! Особисто слідкую за тим, щоб уся моя родина щодня пила шафрановий настій. Він робиться так: чверть грама спецій заливається літром окропу, настоюється дві години та проціджується. Пити по 1 ст. л. тричі на день. Зберігати в холодильнику. Сім’ї з чотирьох чоловік цього обсягу вистачає десь на тиждень. Можна ще змішувати шафран із медом – корисно для нирок. Рецептів безліч, учені довели, що ця рослина ефективна майже при ста хворобах! Поділюся ще рецептом домашньої горілки на шафрані: до магазинної пляшки слід додати щіпку шафранових приймочок і витримати в темному місці до приємного лимонно-помаранчевого кольору. Це настоянка, у неї дуже м’який смак.

– Олеже, з яких масштабів можна розпочинати шафрановий бізнес? Ви казали, що годяться навіть шість соток.

– Це правда. Вартість 1 кг посадкового матеріалу – сім доларів. Якщо купили тонну, доведеться вкласти на старті 7 тис. доларів. Але вони доволі швидко окупляться. На четвертий рік ви матимете до 10 кг приймочок, які можна продати якомусь оптовику по 2 долари за грам. Математика проста: сім вклали, двадцять заробили. Поступово площі під шафраном збільшуватимуться, ви його пересаджуватимете.

– Як часто це треба робити?

– Коли ви дійшли до бажаних обсягів, наприклад, 10 кг рилець за сезон, можна спокійно залишатися на такому рівні протягом 7-8 років. Далі підтримувати порядок на полі буде важко через надмірне загущення. Але й ця проблема піддається вирішенню: якщо не хочеться морочитися з пересадкою, просто підкопайте кущі та відділіть посівний матеріал. Для рослини це зовсім не шкідливо, а навпаки – корисно, вона омолоджується. З 1 га можна безболісно зібрати 1-2 тонни цибулин. Потім продасте їх, теж неабияка копійка.

Наталія ФЕДОРОВА

30.06.2017