Заготівля гілок

Сушать гілки та листя саме так

Гіллячковий корм заготовляють у червні-липні з молодих дерев: берези, в’яза, клена, ясеня, граба, верби, жовтої акації, липи, осики, тополі. Зелені листки деревних порід за поживністю не поступаються середньому лучному сіну, а за вмістом каротину навіть переважають його. Через вміст значної кількості дубильних речовин, які шкідливо впливають на травлення, не рекомендується використовувати на корм листки та гілочки вільхи, ліщини, бука, вовчих ягід, жостеру, бузини. Зрізувати треба не більше 2% зеленої крони. Товщина гілочок на зрізі не повинна перевищувати 1 см. Прив’ялі, пошкоджені комахами або вражені грибами гілочки та листочки збирати не можна.

Гілки краще сушити, розклавши їх тонким шаром під навісами, з хорошою вентиляцією, де на сировину не потрапляють сонячні промені. Одним із кращих варіантів є сушіння на горищах із залізним або шиферним дахом із доступом повітря за рахунок відкритих вікон і дверей у торцевих частинах будівлі. Для збільшення площі сушки на дахах роблять стелажі з мішковини, марлі, нецупкої тканини. Відстань між ярусами стелажів повинна бути в межах 30-60 см. Сировину розкладають шаром у 1-2 см, так, щоб листки були розправлені, не перегиналися і не скручувалися. У спекотні дні температура повітря даху досягає 40-50 градусів, і гіллячковий корм висихає швидко, не втрачаючи поживності, кольору й аромату. Сушка вважається закінченою, коли гілля стає легким, а листки легко розтираються в порошок. Гіллячковий корм заготовляють для кролів, овець, кіз, а також великої рогатої худоби. Під час зимового сезону вівцям і козам щоденно згодовують по 2-3 віники з висушених гілок на голову. Листочки віників, що підвішені на рівні голови тварин, добре поїдаються ягнятами та козенятами.

Ще один спосіб згодовування − подрібнення на частини завдовжки 1-1,5 см і запарювання січки впродовж 5-8 годин із концентрованими кормами, половою та солом’яним борошном. Перед запарюванням суміш варто підсолювати з розрахунку 0,5 кг солі на 10 кг січки. Іноді до комбікормів додають гіллячкове борошно. Його виготовляють, пропустивги січку гілочок через дробарку. Цінним вітамінним кормом є хвоя. Рекомендовані такі добові норми згодовування свіжої хвої: коні та корови – 750 г на голову, молодняк – 300 г, вівці й кози – 200 г, свині на 100 кг живої маси – 150-200 г, дорослі кури – 5 г, качки – 10 г, гуси та індики – 30 г. Великій рогатій худобі хвою вводять у раціон у добре подрібненому вигляді, у суміші із солом’яною січкою або силосом, а хвойне борошно дають із концентрованими кормами. Подрібнену хвою згодовують свиням і птахам із вологою мішанкою, поросятам – на початку підгодівлі з молоком, кашею, киселем, у кількості 1,0-1,5 г на кожен кілограм живої маси. Вівцям і козам хвою можна згодовувати в натуральному вигляді. Навесні хвою на кормове борошно не заготовлюють, бо о цій порі року вона містить надто багато дубильних речовин, ефірної олії та смоли. Краще за все хвою збирати взимку, коли в ній найбільше каротину.

Навесні хвою на кормове борошно не заготовлюють, бо о цій порі року вона містить надто багато дубильних речовин, ефірної олії та смоли. Краще за все хвою збирати взимку, коли в ній найбільше каротину. 

Світлана ЄВТУШЕНКО

07.06.2017

 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.