Заморозки залізли в кишеню

Рослини такої подлянки не очікували...

Вибрики травневої погоди нагадали, що ми живемо в зоні ризикованого землеробства

По-справжньому природа випробувала аграріїв на міцність із 10 на 11 травня, коли температура опустилася до мінус 6-7 градусів; із 17 на 18 – коли в ряді областей реєструвалося нуль – мінус 3; і з 18 на 19, коли стовпчик термометра коливався навколо нуля. Останнім (сподіваємося, що останнім!) зловісним акордом погодної вакханалії стала злива з градом на Одещині та Миколаївщині 20 травня. Сумні звістки про втрату або недобір урожаю приходять із садів, полів і приватних господарств населення різних регіонів країни. Негода, а подекуди морози зі снігом, завдали ударів сходам картоплі, буряків, бобових, кукурудзи, а також квітучим плодовим деревам і ягодам.

Фруктів буде мало

У садах стався катаклізм, якого не було майже 30 років. Холоди першої декади травня вимірюються не тільки втратою врожаю, а й затратами на відновлення садів – на що піде близько двох років. Як стверджує голова галузевої асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка, загалом в Україні знищено кісточкових близько 80%, зерняткових (яблука, груші) – 40%, при цьому в деяких господарствах Чернівецької, Вінницької, Черкаської та Миколаївської областей майбутній урожай знищено повністю. Горіхоплідні культури найбільше постраждали у західних і центральних областях (втрати в межах 20%), у південних регіонах втрати становили майже 10%.

За словами фахівця, морози пройшлися українськими садами нерівномірно: найбільші втрати в Київській області, де загинуло від 65 до 90% садової суниці, 100% ранньої малини, 60% смородини. У Миколаївській області знищено 90-100% зав’язі яблуні, груші, черешні, сливи, абрикоси, вишні, персика. У Херсонській області недорахуються 90% урожаю садової суниці, що не була накрита агроволокном. На Черкащині морози повністю знищили врожай яблук, а в Хмельницькій втрачено 60% зав’язі чорної смородини, 30% яблук і груш.

– Ми в «Укрсадпромі» вважаємо, що українській галузі садівництва потрібен механізм державного страхування. Якби всі фермери страхували свої сади, зараз ми би не стикнулися з проблемою нестачі коштів для відновлення плодових, – зауважив Дмитро Крошка.

Хліб устояв

По зернових культурах холоди вдарили не фатально, говорить агроном «Українського аграрного союзу» Віктор Янковий. У деяких регіонах морозу майже не відчули, в інших температура в мінус 5 суттєво вплинула на врожай. Так, у Полтавській і Київській областях пошкоджено сходи кукурудзи та сої на тих ділянках, де сівба проводилася в другій декаді квітня – на початку травня. Але це невеликий відсоток від загальних посадок. Найбільше дісталося ріпаку, бо під час морозів він перебував у фазі цвітіння. Хоча є окремі гібриди, що не пошкодилися. Віктор Янковий зазначає, що при застосуванні правильних регуляторів росту, втрати будуть мінімальними – не вище 10%.

Якщо обійтися без них, то збільшаться до 30%. Обробити поля цими препаратами недорого, приблизно 300 гривень на гектар. Начальник відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко зауважує, що були такі роки, коли заморозки фіксувалися на початку червня, приміром, 2003 року. А 1999-го внаслідок заморозків Україна втратила мільйон гектарів озимої пшениці. Озимі культури витримують мінусові температури, але тоді був дуже теплий квітень, на початку травня був сформований колос. І зниження температури до 10-15 градусів морозу в травостої спричинило загибель колоса.

Овочеві посадки поновлюють

– Дійсно, холоди знищили частину господарських насаджень. Однак пересівати та висаджувати розсаду овочевих культур раджу тоді, коли ґрунт достатньо прогріється та запанує справжнє тепло. Тобто приблизно після 25 травня. Якщо прослідкувати динаміку, такої холодної весни не було останні 5-10 років, і ми звикли до тепла. Ми вже й забули, що колись той, хто висаджував картоплю на травневі свята, вважався ризикованим господарем, – каже заступник директора з наукової роботи Інституту овочівництва і баштанництва НААН, кандидат сiльськогосподарських наук Віктор Муравйов.

– Коли мінусова температура припадає на період бутонізації та цвітіння, це істотно знижує врожайність, – говорить директор компанії «Овочевий дім» Володимир Куркч. – Для того, щоб допомогти рослині краще вийти зі стресу, слід вносити азотні добрива. Але тут будьте уважні, азотні добрива вносяться тільки у вологий ґрунт, можна з поливом або коли знаєте, що найближчим часом будуть опади.

Це був шок!

– Коли я приїхала після заморозків на свій город у село Халеп’я Обухівського району Київської області, пережила справжній шок, – розповідає киянка Світлана Крупська. – Сходи картоплі стояли чорні, ніби облиті окропом. Пагони вимерзли до рівня ґрунту, але врятувало те, що наступного дня випав дощ і картоплиння почало подавати перші прояви відродження. На сусідській грядці картопля на узвишші збереглася, а в низовині змерзла геть чисто. Розсаду томатів і перців врятувало агроволокно й поліетиленова плівка. Із 160 штук лише в кількох підмерзли верхівки – там, де вони торкалися накриття. Сестрі, яка розсаду не накривала, довелося пересадити її повністю. Навіть огірки із зав’яззю в теплиці на сонячному обігріві не витримали холодних ночей і, втративши кореневу систему, загинули. Щодо кукурудзи: голландські гібриди мінус 5 витримали, вітчизняні – не всі. Сумно спостерігати, як морозенко пошкодив абрикоси, горіхи, виноград і навіть ягідки аґрусу. Як то кажуть, серце обливається кров’ю, люди зазнали чималих втрат. Але, сподіваємося, що не всюди, щось має таки залишитися.

 

Марина ТЕРЕЩЕНКО

01.06.2017

 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.