Шлях до зірок людству проклав житомирянин

Академік Корольов

У ХХІ столітті, коли професія космонавта стала майже буденною, складно уявити відчуття землянина, який почув про перший політ у космос. Спочатку були штучні супутники, потім «пілотами» стали тварини і нарешті, 12 квітня 1961 року, на орбіті опинилася людина – Юрій Гагарін. Неймовірно! Незбагненно! Фантастично! А за всіма цими подіями стояв уродженець Житомирщини Сергій Корольов. В Україні багато місць, пов’язаних із підкоренням Всесвіту. Та найзворушливіший Музей космонавтики, півстоліття тому відкритий у Житомирі. Одноповерховий будиночок, шість вікон на вулицю Дмитрівську. Тут родина вчителя чоловічої гімназії Павла Корольова винаймала 4 кімнати. У маленькій прохідній спальні 12 січня 1907 року з’явився на світ той, хто змінив історію людства. Приймала пологи бабуся Марія Матвіївна.

Нащадок козацького роду

«Дедушка мой был давним охотником. Жил он в своем доме. Там был огромный двор и большой сад. Двор весь зарос травой. Около ворот была собака», – це перший твір Сергійка – з ятями, твердими знаками й крапками над i, оцінений на «відмінно». Хлопчик вступав до підготовчого класу гімназії й написав про те, що найбільше любив. Тепер цей аркуш – експонат музею. Його, а також мереживні покривала, білизну для плетеної з лози колиски, лампу, люстро, посуд, вишитий власноруч рушник із вензелем «М» та інші родинні речі й милі дрібнички, включаючи пасмо світлого волосся з першої стрижки Сергійка, подарувала музею мати – Марія Миколаївна. Вона в день відкриття перерізала й традиційну стрічку. За «хороми» вчитель платив 300 карбованців на рік. А вся зарплата становила 2010 карбованців. Небагато, однак вистачало й на няню. У листах Марія Миколаївна згадувала: «…У лівій половині будинку жили ми, а праву займала теж сім’я вчителя гімназії. Квартира в нас була затишна, з гарною фарбованою підлогою, оклеєна шпалерами пастельних тонів. Ми привезли із собою: так пам’ятаю, круглий стіл, стільці, швейну машину, ліжко, комод, м’які меблі, а решту купили в Житомирі. Освітлення було гасове». Корольов цього будинку не запам’ятав. Родина переїхала до Києва й розпалася. Двадцятирічна мама вступила до Вищих жіночих курсів, щоб стати викладачем французької, а малюк потрапив до батьків мами – дідуся й бабусі Москаленків (звідси вензель «М» на маминому рушнику), що жили в Ніжині. Там у Сергійка був власний світ: обійстя із садом і собака біля воріт. Він дуже любив свого дідуся Миколу. Купці Москаленки були козацького роду. Лавка прибутків майже не давала, і кмітлива Марія Матвіївна вирішила заробляти на огірках. Засолювала їх за рецептом гречанки, яка продала Москаленкам свою садибу, а сама залишилися жити поряд у флігелі.

Де інженери працювали задарма

Гратися з ровесниками бабуся Сергійка не відпускала, зате подарувала онуку маленький глобус. Нині він стоїть у музеї поряд із великим глобусом із підмосковного міста Корольов. На стінці – фото імпозантного відчима Григорія Баланіна. Чоловік отримав педагогічну освіту в Петербурзі, технічну – в Німеччині і підтвердив диплом у Києві. Коли родина переїхала до Одеси, він працював начальником електростанції морського порту й викладав у профтехшколі, де навчався Сергій. Мешкали неподалік Хлібної гавані. Там хлопчак і закохався в гідролітаки. Отримавши ази технічних знань, сам спроектував планер. Вступати вирушив до Київської політехніки. Водночас заробляв собі на хліб. Можливо, фінансово йому міг би допомігти батько, але першокурсник не знав, що Павло Корольов теж мешкає в Києві. За два роки аеромеханічний факультет політехнічного інституту закрили. Довелося перевестися у Вище технічне училише імени Баумана в Москві, де вже жили мати з вітчимом. І знову Сергій навчався й працював. Для захисту диплома побудував легкомоторний двомісній літак СК-4. Науковим керівником був Андрій Туполєв. А щоб самому випробувати літаки, Корольов закінчив школу льотчиків. Потім із Фрідріхом Цандером Корольов організував групу вивчення реактивного руху. Російською виходила абревіатура: ГИРД. Розшифровували її співробітники так: «Где Инженеры Работают Даром». 1934 році група розробила крилату ракету «06/1». Зарано. Тоді СРСР ще не був готовий до таких ідей і їхнього впровадження. А тут ще політичні репресії. Заарештований конструктор Корольов у листі до матері раптом запитав про здоров’я Валі й дядька Михайла. Мати все зрозуміла й кинулася по допомогу до Валентини Гризодубової і Михайла Громова. Заступництво відомих льотчиків врятувало «троцькіста» та «шкідника» Корольова від розстрілу. Але, вибиваючи зізнання, йому поламали щелепу. Згодом, 1966 року, під час операції генеральному конструктору ракетно-космічної промисловості СРСР це коштуватиме життя. Серед тих, хто працював у бюро Туполєва, Сергій Павлович знайшов однодумців. Під час війни в Казані мрія Корольова здіймається вгору. Коли бойові ракети досягають космічної швидкості, конструктор звертається до Хрущова з пропозицією використовувати їх із мирною метою, для підкорення космосу.

Відчути себе частинкою Всесвіту

Це зможе будь-хто в павільйоні поряд із будинком Корольова. – 1991 року відкрилася нова експозиція під назвою «Космос». Метою проекту була ідея показати єдність Людини і Всесвіту. Тому зі зразками космічної техніки тут сусідять репродукції шедеврів світового мистецтва: на тлі зіркового неба – Венера Ботічеллі, раб Мікеланджело, який розриває пута, і Мадонна над домовиною сина, – розповідає завідуюча відділом Лілія Кавун. В експозиції представлена вся історія підкорення космосу. Від фото чотирилапих космонавтів до макетів штучних супутників Землі та автоматичних міжпланетних станцій, «Лунохода-2» і гагарінського «Востока» натуральних розмірів, виставковий зразок корабля «Союз» і справжній, обгорілий під час повернення на Землю модуль корабля «Союз-27» з автографами Володимира Джанібекова та Георгія Гречка. Поряд фотографії піонера зварювання в космосі Бориса Патона і першої жінки, яка вийшла в космос, Світлани Савицької. Вийшла вона з певним непростим завданням – провести в безповітряному просторі експеримент зі зварювання. Є вітрини, присвячені полтавчанину, механіку-самоуку, який розрахував траекторію польоту на Місяць, Юрію Кондратюку (його справжнє ім’я Олександр Шаргей). Винахідник роками складав гроші на друкарський верстат, щоб видати свою роботу. Майже через півсторіччя в бібліотеці Конгресу США брошуру знайдуть фахівці і скористаються ідеєю українця. Вони так і скажуть: «Ми літали трасою Кондратюка» і встановлять йому пам’ятник на мисі Канаверал.

9 міліграмів місячного ґрунту

Кожен крок першопроходців був ризикованим. Перед стартом Гагарін жартував, мовляв, невідомо, чи стану я першим космонавтом чи останнім собакою. Чотирилапих дослідників космоса було сорок, десять із них загинули. Серед них і Лайка, яка згоріла через високу температуру, оскільки орбіта супутника виявилася витягнутою. Методом проб і помилок прокладали шлях і на Місяць. Серед конструкторів виникла дискусія – який ґрунт на цій планеті. «Твердий» – поставив крапку Корольов. Вгадав? Вирахував? Підказала інтуїція генія? У музеї можна вивчити макети «Луни-1», «Лунохода». Кілька модифікацій апаратів розбилося. Успішно сіла лише «Луна-9». Потім уже працювали «місяцечерпалки», котрі брали ґрунт і відправляли контейнери на Землю. 18 дрібку ґрунту вагою 9 міліграмів бачимо під склом. За словами екскурсовода, таку ж кількість донька Корольова продала на аукціоні за 38 тисяч доларів. «Всередині люди! Надайте допомогу!» – написано росiйською та англійською на модулі, що спускався після польоту на Землю. Поряд – ложемент космонавта. Подібний врятував життя Борису Волинову під час жорсткої посадки. У шпиталі його поставили на ноги, тільки зуби довелося вставляти. Серед інших експонатів – особисті речі космонавтів, які побували в польоті, космічна їжа та недоторканий запас для позаштатного приземлення. А ще фото Корольова, яке Леонід Каденюк брав із собою на орбіту.

Ніна СОТНИК

27.04.2017

Зображення: 

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.