Привіт індіанцям!

Нове - це добре забуте старе

Найкращий обігрів для теплиці – дакотське вогнище

Зеленним і розсаді для розвитку потрібна температура в інтервалі 20-30 градусів. Щоб мати таку наприкінці зими, треба встановити генератор тепла на зразок грубки. Здавалося би, всі знають, що таке грубка, всім вона доступна (хто сам робить, хто купує), але наявність її в теплиці це завжди клопіт і додаткова витрата коштів – встанови, потім тягай дрова, стеж за горінням, щоб і не затухла, і не розжарилася надміри. Ось би обзавестися такою, щоб і палива витрачала мало, і довго горіла без нагляду, і була безпечною! Вважаєте, фантазії? Зовсім ні! Коли я говорю про теплиці, то, у першу чергу, маю на увазі найбільш поширені – шатрові, на кшталт намету, із прозорими стінками і дахом. Їх запускають у роботу, тільки-но зима закінчилася, сніги зійшли, весняне сонце гріє все сильніше, проте бувають несподівані заморозки, від яких тонка плівка покриття ніяк не рятує, а тим більше вночі.

Буржуйки, які люди встановлюють, мають суттєвий недолік: в одному куті рослини страждають від високої температури, в іншому – продовжують мерзнути. Оскільки я професійно займаюся грубками майже 30 років, то до тепличної сформулював такі головні вимоги.

1. Пічка повинна займати якомога менше місця. При цьому не варто її розміщувати поза теплицею. Набагато ефективніше, коли все тепло залишається всередині, тоді паливо економиться, а трохи вуглекислого газу з димком рослинам допоможуть розвиватися.

2. Горіти в грубці повинно все, що може горіти: дрова, гілки, тирса, торф, вугілля. Причому навіть мокре. Із переліку палива повинні бути виключені хіба що пластик, ДСП, ДВП, тобто все, що від час згоряння отруює.

3. Одна заправка має давати тепло продовж півдоби, адже вдень у господаря є й інші справи, а вночі він повинен спати.

4. Грубка повинна бути достатньо потужною. Починаю розраховувати її потужність для теплиці площею 36 кв. м (6х6 м), висотою – 2,5 м, площею покриття, яке пропускає світло і тепло, – 100 кв. м, обсягом повітря всередині – 100 кубометрів. При різниці температур зовні і всередині в 20 градусів приміщення повинно обігріватися від джерела максимальною потужністю 20 кВт/год. Тобто за температури «за бортом» мінус 10 градусів усередині підтримуватиметься плюс 10 градусів. Цього, звичайно, мало для розвитку рослин, але вони гарантовано не померзнуть, виживуть. Постає питання, якою величиною буде така грубка? Виходячи з потужності навіть не 20 кВТ/год., а 10 кВт/год. і приймаючи середню теплотворність деревного палива 2 кВт/год. на один кілограм, отримаємо витрату деревного палива на годину приблизно 5 кг. Протягом 12 годин знадобиться 60 кг. А значить, піч для теплиці повинна мати бункер завантаження 60 кг деревного палива. Чималий об’єм виходить! Як же тоді бути з першим пунктом щодо невеликого місця? Адже піч такої ємності у вигляді циліндра матиме діаметр 400 мм, висоту 800 мм, а ще ж буде топка, димоходи…

Усі проблеми знімає дакотське вогнище. Вважається, що це вогнище винайшли індіанці північноамериканського племені дакота ще тисяча років тому. Виготовити таке вогнище вражаюче просто. У землі риється яма у вигляді глечика: внизу – як куля, вгорі – як горлечко. Поруч, на деякій відстані від горлечка, риється ще одна яма, яка під землею з’єднується з низом «глечика». Усе. Залишилося накидати дров і підпалити. Горить без диму. Довго. Дуже ощадно витрачає паливо. Простіше простішого вирити таку яму в теплиці чи де-небудь на доріжці, заповнити дровами, розпалити і камінчиком відповідного розміру прикрити, відрегулювавши таким чином доступ повітря, тобто тривалість і силу горіння. І відводу диму не треба ніякого, адже диму немає. Гаряче повітря безперебійно надходить у теплицю. І навіть якщо горітиме вогнище не 12, а 5-6 годин, накопиченого в ґрунті тепла цілком вистачить для підтримки плюсової температури в теплиці ще стільки ж часу. Ну, і ніхто не заважає вирити ще один або два дакотських вогнища, якщо розміри теплиці великі й морози очікуються міцніші.

А після використання візьміть лист заліза та й прикрийте зверху до наступного сезону. Після протоплювання стінки всередині землі обпікаються до стану гончарного горщика і слугуватимуть як пічка дуже довго. А тепер повернемося до грубок. Для вашого розуміння назву одну з основних ознак усіх широковідомих печей. У них місце горіння (топка) розташовані так, що повітря проходить мінімальний шлях і одразу ж потрапляє до місця горіння. А ось продукти згоряння, навпаки, довго блукають по звивистих ходах і ще й по димовій трубі довгий шлях долають. У дакотському вогнищі все не так. До місця горіння повітря проходить по порівняно вузькому й довгому проходу, потім через товщу палива пробирається нагору, де і згорає. При цьому продукти згоряння відразу ж і абсолютно без опору викидаються в атмосферу. І ніякої тяги не потрібно.

Утім, найдивнішим у такій побудові вогнища є те, що в місці горіння споживається рівно стільки повітря, скільки потрібно. Коли на початку розпалювання будь-якої печі повітря надлишок, піч погано горить, димить і довго розпалюється, а от коли розгориться, тяга стає потужною, піч гуде, повітря з продуктами горіння вилітає в трубу, не встигаючи «відпрацювати» повною мірою, димові гази осідають усередині димової труби й викидаються в атмосферу – а їм би ще горіти й горіти. Звідси і мізерний коефіцієнт використання енергії, що міститься в паливі. У дакотського вогнища цей коефіцієнт – 100%. Використовуючи дакотське вогнище, майте на увазі, що класти паливо треба виключно зверху! І ніяких підкидань-підкладань палива!

Проритий хід для повітря, який збоку, бажано вистелити сталевою трубою діаметром 100-120 мм будь-якої товщини (та хоч би водостічною) – так він не обрушиться і не засмітиться. А якщо вже вести мову саме про грубку, виготовлену за принципом дакотського вогнища, то виглядає вона так, як на малюнку. Я її розробив для теплиці площею 36 кв. метрів. Використав три основні деталі, взяті зі звалища металобрухту: корпус із відрізка магістральної водогінної труби діаметром 426 мм і довжиною 800 мм; розподільник повітря, виготовлений зі швелера 20 мм і довжиною 800 мм; повітропровід із відрізка водопровідної труби діаметром 108 мм і завдовжки 1 метр. Допоміжні деталі: майданчик розміром 60х60 см із сталевого листа товщиною 1,5-2 мм; ковпак для виведення продуктів згоряння у вигляді конуса висотою 60 см; шибер-засувка для регулювання тривалості й потужності роботи у вигляді кола діаметром 140 мм. Сама піч закопується в землю біля північної стіни теплиці, причому так, щоб повітропровід виходив зовні, а продукти згоряння (в цій печі паливо горить чисто, без диму) – усередину теплиці. Гаряче повітря рухається до кватирки в протилежному кінці теплиці.

Юрій БУРМІСТРОВ, інженер

13.03.2017

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.