Наші пращури жили зовсім за іншим колодарем

photo_2017-02-28_16-19-32.jpg

Нещодавно пощастило потрапити на гостини до подружжя Едуарда й Галини Добжанських із с. Лехнівка Баришівського району Київської області. І знаєте, що перше кинулося в очі? Дивовижні вироби із соломи: дідухи, павуки, їжачки, янголятка… Вони, здається, скрізь. Висять попід стелею, стоять високо на меблях і при цьому випромінюють надзвичайно теплу енергетику. На душі від того стає затишно й лагідно.
Нестримний потяг до вивчення глибинної історії й звичаїв людей, які мешкали на території сучасної України, захопив пана Едуарда в 1990-ті роки. І чим більше він про це дізнавався, тим більше хотів поділитися з іншими. Так став автором багатьох книг, головою звичаєвої громади «Трійця», організатором багатьох святкових обрядодій. Разом із дружиною й досі, не зважаючи на поважний вік, проводять для дорослих і дітей майстер-класи із соломоплетіння.
Та найбільше Едуарду Івановичу не давала спокою тема літочислення. Чоловік вважає, що сучасні календарі побудовані неправильно – без урахування стародавніх традицій. Аби довести це, він вивчив чимало першоджерел. Саме вони й підтвердили, що синхронність нашого одвічного колодаря (а саме таку назву він мав колись) тісно пов’язана з ритмами природи – рухом Землі, місцеположенням Сонця та Місяця, сузір’їв. Від того в наших пращурів були й зовсім інші свята. Ось що він нам розповів.

Новоліття – свято весняного Місяця

Загальновідомо, що Місяць впливає на Землю і на все живе, що знаходиться на ній, і на фізичному, і на енергетичному, і на езотеричному рівнях. Саме тому це улюблене українцями свято присвячене культу Місяця з його визначальними весняними та сільськогосподарськими мотивами. Недарма із цього свята в хліборобів починається рік. Адже саме з весною пов’язані їхні головні проблеми і надії – що, коли і скільки сіяти. Тому з давніх-давен Новоліття починалося з появи на небі Місяця-молодика (нового Місяця) перед весняним рівноденням – Великоднем, коли пробуджується вся Природа по зимовій перерві. У зв’язку із цим дата святкування є змінною і охоплює період із 18 лютого до 17 березня за сучасним календарем. Цьогоріч воно припало на 26 лютого, що автоматично вказує на те, що весна буде рання (і не треба ніяких сміхотворних бабаків, точність прогнозів яких 50 на 50). І саме тому наші Предки – діти Природи – зустрічали її оживання з такою урочистістю та різноманітними і багатющими обрядами. Ось неповний перелік лише деяких з них: щедра вечеря, магічні дії новорічної ночі, обряд «Нести кутю на покуттю», винесення Дідуха з хати, урочисте обмолочення та спалювання його в садку, змішування вимолоченого з Дідуха зерна з посівним, обмотування стовбурів дерев перевеслами із соломи та розмова з ними, лазіння дітей по фруктових деревах, ранкове посівання, обряд Маланки, водіння Кози, коління кабана, новорічний полазник, прадерево (верба, вишня), денні посівальники, щедрування тощо. І за кожним із цих обрядів стоять різноманітні, обґрунтовані, світоглядно-виховально-ладувальні дійства. Що цим урочистостям може протиставити сьогоднішнє святкування Нового року – смачно поїсти і попити, та ще феєрверками наробити галасу. Навіть порівнювати нема чого.

Пташині свята (сорочини) – 9 березня

Сорок сороків птахів вилітають із Ірію. Повертаються шпаки і жайворонки – вісники весни. Зустрічають птахів – печуть «жайворонків» і «голубчиків» і віддають дітям, які, співаючи веснянки, закликають-зустрічають пташок.

Вербний тиждень

Це тиждень активної підготовки до Великодня: білять хати, упорядковують хазяйство, закінчують розписувати писанки, варять крашанки, начиняють ковбаси, печуть обрядове печиво, каструють жеребців і свиней, випалюють хрести на дверях «громничною» свічкою, сіють на розсаду капусту тощо – усе це у відповідний день тижня.

Вербиця

Відзначається в неділю перед Великоднем. Обряд освячення Верби (дерева Життя), присутність якої обов’язкова у святі Великодня. З’їсти в цей день бруньку верби, аби убезпечитися від захворювань горла. Цією ж вербою, з дотриманням певного обряду, весною здійснюють перший вигін худоби на пасовисько. Верба найраніше розпускається навесні, коли інші дерева ще не прокинулися від зимового сну.

Великдень

Головне весняне свято – день весняного рівнодення – святкується перемога Світла над Темрявою, коли День стає більшим за Ніч. Масові Великодні гуляння – гаївки-пісні, ягілки-хороводи, дарування писанок і крашанок (галунок), повернення «колодки» кавалерам, дзвони, стрільбище із самопалів, «клепала», цокання-биття яйцями, різноманітні спільні ігри, танці, розваги, парубоцькі ігри – змагання в силі та спритності («бити дупака», «піп», «чорт», «харлай», «шила бити», «кашу варити», «довгої лози» тощо), Дівочі ігри – вміння танцювати, співати («кривий танець», «шум», «жельман», «кострубонька», «мак» тощо), виголошення Великодніх віршів і орацій (щоб повеселити, святкуючи) тощо.

Великодній тиждень

Кожний день цього тижня має свої світоглядні особливості й відповідну обрядовість.

Свято Воскреслої Землі – 25 березня

Це свято пробудження життєвої сили Природи – грає Сонце. Цього дня, вважали наші Предки, Бог благословляв Землю і все живе на ній, а відтак Звичай забороняв братися в цей день за будь-яку роботу – «навіть птиця не в’є гнізда». Весна вступає у свої права. Обряд, пов’язаний із топтанням рясту. За Звичаєм, від Введення до Свята Воскреслої Землі (Благовіщення) не можна порати Землі – вона відпочиває, набирається сил. Із цього дня починаються постійні молодіжні та дитячі весняні ігри. Як правило, це хороводи й подібні до них ігри, які збереглися від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Обряди виконуються під керівництвом старшого в Роді та мають на меті пробудити життєву енергію рослин, ріст яких імітувався в іграх і танцях.

Весняний перун – 26 березня

Цього дня пошановується володар блискавок Перун, покровитель небесних явищ. Просинаються Грім і Блискавка від зимового сну. Здавна землероби в цей день освячують зерно для посіву. Здійснюють зцілення від пропасниці.

Пасіка – 30 березня

Весняне свято бджолярів. Пасічники дістають вулики і виставляють їх на пасіку.

Щоденний колодар

1 березня. У минулі часи знали: якщо з перших днів весна «розгульна, не сором’язлива – обдурить, вірить нічого». Погоду в цей день передбачали грім і вітер. Якщо 1 березня за північного вітру прогримить грім, то весна буде холодною, за східного – весна буде сухою, за західного – мокрою, а за південного – теплою.
2 березня. У давнину вірили, що дивитися ввечері на небо в цей день не варто, інакше побачена зірка, що падає, може означати важку хворобу. Перший раз у році можна побачити купчасті хмари; сіра ворона, відчуваючи прихід тепла, починає будувати гніздо. Люди живуть очікуванням тепла, але зима ще нагадує про себе раптовими морозами. «Яка погода в цей день, такому й літу бути».
3 березня. У минулі часи говорили: «Розпушилася верба, зимі немає ходу до селянського двору». У цей день вшановували пташку-вівсянку «вісницею швидкого тепла славилася вона», селянки пекли вівсянички (пиріжки з вівсяної муки). Наші пращури намагалися побачити якомога більше вказівок на швидкий прихід тепла, очікуючи весни і відродження природи.
4 березня. У давнину цей день називався Ман’як. Здавна існує переказ, що цього дня не слід дивитися на зірки, що падають, оскільки це погана прикмета. Якщо в цей день сніжний замет – до пізньої трави, зустріти білого зайця – сніг обов’язково ще випаде. А якщо пощастить побачити чайку в небі, значить лід скоро розтане. Часто цього дня посилюється вітер.
5 березня. На цей день ще поширюється традиція не дивитися на зірки, що падають. Погода 5 березня достатньо мінлива: може бути як відлига, так і мороз. У давнину знали: якщо цього дня сніг тане, то довго не розтане». Саме 5 березня починається раннє руйнування стійкого сніжного покриву. Цей день успішний для посіву насіння на розсаду помідорів, баклажанів, перцю.
6 березня. У народі цей день називали Весновієм і говорили: «Як не злися хурделиця, все весною повіває», «Дожити до Весновія, а там зима не страшна. Цей день відзначався першими сонячними відлигами. Про погоду судили і за допомогою вітру: якщо теплі вітри, то й весна буде теплою. У цей час розпочинається сокорух у кленах і березах.
7 березня: На цей день припадає найранніший приліт граків, прилітають перші шпаки, а це вказує на ранню весну. У цей день можна почути ранній спів польового жайворонка. У давнину помітили, що прохолодний день 7 березня вказує на те, що літо, скоріш за все, буде дощовим.
8 березня. Із 8 до 15 березня не виключене повернення холодів: «Березень місяць любить колобродити: морозом пишається і на ніс усідається». Зима поступається місцем весні.
9 березня. Цей день передбачав погоду на квітень: «Якщо день зі снігом, то й у квітні сніг, а якщо по голу, то й у квітні по голу». По цьому дню судили про погоду на Великдень: «Якщо цей день на снігу, то свята (Великдень) по снігу, а якщо по голу, і свята по голу». Якщо роги місяця яскраві та круті – на мороз.
10 березня. Погоду цього дня передбачають птахи: синиця заспівала – тепло ворожить. Відбувається перехід середньої температури повітря через 0 градусів. Це вважається часом появи прогалин. Набухають бруньки – весну чують. Із цього дня добре сіяти на розсаду капусту й помідори.
11 березня. У минулі часи погоду в цей день визначали по вітру: якщо вітер подме з півдня чи з південного заходу, слід чекати швидкого потепління.
12 березня. Говорили, що цього дня «березень дорогу рушить, але в’язне в заметі», «і тане, і мерзне». Якщо цього дня бував дощ, то очікували й мокрого літа. А якщо дув південний вітер, і на вулиці був капіж, то літо обіцяло бути теплим.
13 березня. У народі помічено, що цей день завжди буває теплим, щоправда, і дощ може бути, але це хороша прикмета: на багатий урожай і хороше літо. Наші пращури спостерігали, як тануть круги навколо дерев, за цим судили про весняну погоду: «круті краї, крута і весна буде, пологі – весна буде протяжною». 13 березня вважається астрономічним рубежем зими і літа.
14 березня. Цей день передбачав літо й майбутній урожай: «Який день, таке й літо»; «Звідки вітер, звідти і все літо». «Якщо граки прилетіли до цього дня – літо буде мокре, а сніг зійде рано». Якщо 14 березня йде сніг із дощем і дме теплий вітер, значить,літо буде мокре; а мороз і вітер із півночі – до літа холодного.
15 березня. Із давніх часів цього дня спостерігали, яким буде літо. Якщо дме теплий вітер, то чекали теплого дощового літа. Якщо сніг, мороз, північний вітер, то влітку тепла не буде. А якщо зранку зарядить дощ, то лити буде все літо. І хоча погода ще може бути достатньо холодною, із цього дня закінчуються стійкі морози.
16 березня. У минулі часи знали: яка середина березня – таке й літо. У селян була традиція обходити навхрест поле, тим самим вказували, що Сонцю ніколи відпочивати, потрібно і вологу вести, сніжицею поле поїти. Із цього дня для городників розпочинається підготовка картоплі на посадку.
17 березня. Цього дня з теплих країв прилітають граки: «Грак на горі – так і весна у дворі». Коли грак із землі хворостину підіймає – сонячне літо обіцяє. Якщо граки кричать, значить, погода скоро зіпсується (скоріш за все, буде дощ).
18 березня. Це день весняного рівнодення. Ніч і день зрівнялися за тривалістю. У північній півкулі починається весна, а в південній – осінь. Ця дата вважається астрономічним днем народження весни. Періоди рівнодення відзначаються сильними вітрами і бурями. Якщо цього дня з теплих країв повертається жайворонок, то слід чекати теплої весни. Якщо хмари високо і пливуть по небу швидко, значить, погода буде доброю.
19 березня. Цього дня в небі вже можна побачити білого лелеку, який повертається у свої рідні краї. Також може повертатися й трясогузка, хоча для неї ще зарано.
20 березня. Встановлюється вже тепла погода, але холод ще не поспішає відступати: «Із дахів крапає, а за ніс цапає», удень весняний капіж, а на вечір може бути мороз.
22 березня. Це друга зустріч весни (перша на Колодія). Якщо плиска прилетіла, то річка через 12 днів скресне; приліт жайворонка передвіщав тепло; зяблик – холод.
23 березня. У давнину була приказка, що в цей день «туман з’їдає сніг», тобто вказує на прихід тепла. Туман також вказував на теплу середину травня, а іній – на дощовий день на 12 червня. Сині хмари, які швидко пливуть небом, передвіщали тепло й дощ. А ще 23 березня буває перша в новому році гроза. Рибаки цього дня звертали увагу на весняні струмки: якщо вони біжать у лунку, то добре ловитиметься плотва.
24 березня. Як відомо, березень – це достатньо холодний місяць, тому заморозки і заметілі для нього доволі нормальне явище. У давнину примітили, що пухнастий іній цього дня передвіщає хорошу погоду. «Якщо цього дня березень забирає із собою холод, літо буде теплим». У цей час розпочинається ранній сокорух у берези.
25 березня. До цього дня активно сходить сніговий покрив, ґрунт повністю відтає. Після цього дня можна працювати на Землі (орати, копати). Можна сіяти редис. У давнину знали: якщо 25 березня туман, то буде великий урожай льону і конопель.
26 березня. У минулі часи примітили: якщо 26 березня – туман, то все літо буде дощове. Уважно слідкували за прильотом птахів: якщо першими з перелітних птахів прилітали жайворонки, значить, бути теплу, а якщо зяблик – буде холодна погода.
27 березня. Від наших пращурів до нас дійшло таке спостереження: той, кому пощастить почути грім цього дня, може бути впевненим у тому, що літо буде родючим. Якщо весною в ріках води не добавиться, літо обіцяє бути жарким і сухим.
28 березня. Погоду цього дня передвіщають вода і птахи. У давнину помітили: якщо весняна вода тече повільно, то рік очікується важким. Якщо ж у цей день прилітають чайки, то можна чекати тепла. У наших пращурів був такий звичай: якщо цієї ночі почуєш, як виє собака, слід повернути подушку, щоб сон був хорошим.
29 березня: У народі говорили: «Сані покинь, воза посунь», «Сонця хоч і немає, а вода все одно тече». А якщо 29 березня була тепла, сонячна погода, то й весна вся обіцяла бути теплою. Добре, коли сніг тане від Сонця, а не від дощу: «Коли весна красними днями зганяє сніг – родиться хліб».
30 березня. Як правило, бурхливо тане сніг. Якщо цього дня тепло, то весна буде теплою, якщо холодно – весна запізниться. Великі струмки снігу, що розтанув, передвіщали мокре літо. У минулі часи казали: «Зверху пече – знизу тече».
31 березня. Із цього часу псувалися дороги. Якщо до цього дня прилітало багато лебедів, весна очікувалася теплою. Із цього дня розпочинаються ранні грози, раннє квітування кульбаби. Якщо на схилах пагорбів з’являються перші квіти кульбаби, значить, початок квітня буде теплим.

Едуард ДОБЖАНСЬКИЙ

03.03.2017

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.