Родові програми

Родина - всьому голова!

Учені-біологи, психологи та священики стверджують, що доля людини залежить від її відношення до свого роду У Різдвяні свята наш народ не тільки веселиться. На всі три Куті прийнято збиратися повною родиною: живі з’їжджаються звідусіль, а померлих запрошують на вечерю символічно. І такі обряди з давніх-давен існують у кожного народу. Усі без винятку релігії вчать шанувати свою сім’ю. А в п’ятій заповіді Євангелія так прямо й сказано: хто шанує своїх батьків (мається на увазі всіх предків), той проживе в добрі й довголітті.

– Чому Євангеліє так детально описує рід Ісуса Христа? Для того, щоб показати, що людина це не тільки особистість, але й частина роду. Що вона таким чином включена в могутній потік буття. Сучасна психологія теж визнає, що життєвий сценарій кожної людини тісно пов’язаний з історією її роду, – каже священик і сімейний психолог Роман Мельниченко.

Сила несвідомого

Усі ми вже чули, що в людини є свідоме та несвідоме. Свідоме, як вважають учені, займає приблизно 5% психіки, а несвідоме – аж 95%!

– Виходить, що саме несвідоме керує нашим життям. Там зберігається вся інформація про події, які стосуються певної людини, – пояснює психолог, кандидат психологічних наук Світлана Рябушенко. – Людина вже й забула про те, що з нею сталося, а в глибині психіки той досвід залишився, і в певний момент підсвідомість видасть саме те рішення чи реакцію, яке воно засвоїло, виходячи з пережитого. Візьмемо найпростіший приклад: якщо раз обпікся, то потім поблизу гарячого руку відсмикуєш інстинктивно. Але ж така реакція може бути й у складніших речах: жінка, яку зрадили, потім підсвідомо чекає невірності й у нових стосунках. Це зрозуміло. Але як пояснити, що дуже часто ми боїмося того, що з нами ніколи не відбувалося? Наприклад, працюючи з проблемою ожиріння, психологи з’ясовують, що часто така людина їсть «про запас», бо боїться голоду. При чому, це молода дівчина із забезпеченої родини, де всього завжди вдосталь. Психологи кажуть, що в таких випадках причину треба шукати в родовій системі, тобто в досвіді предків.

– У нашій підсвідомості зберігається не тільки наш власний досвід, а й досвід минулих поколінь. Це закон еволюції – пережите передається наступним поколінням, щоб ті не винаходили щоразу велосипед, а використовували вже готову програму, могли її далі розвивати та вдосконалювати, – пояснює Світлана Миколаївна. – Особливо сильно в родовому несвідомому закарбовуються події, які несуть загрозу життю. Оте все, що довелося пережити нашим дідам-прадідам (війни, голод, колективізація, особисті драми) – усе це проявляється в житті їхніх внуків у вигляді певних життєвих сценаріїв і психічних реакцій.

Ну, наприклад, чоловік звертається до психолога зі скаргою: як тільки заробить пристойну суму, відразу щось відбувається таке, що він її втрачає – вкрали, тяжко захворів, бізнес прогорів. І так постійно.У психології на сьогоднішній день є методи, які дозволяють виявити походження цієї «програми». Як правило, з’ясовується, чи постраждав хтось із сім’ї через великі гроші? Може, через них його вбили чи відправили в табори. І от нащадкам передається застереження: гроші це загроза, від них треба позбуватися. І психіка, яка має надзвичайно великі можливості формувати нашу долю, виконує програму: від грошей треба позбутися. Організм може захворіти, щоб витратилися гроші на лікування, людина піде саме в те місце, де її обкрадуть, доведе успішний бізнес до банкрутства… Варіантів багато. Людині тільки здається, що вона хоче грошей, а насправді вона їх боїться.

На різних рівнях психіки в неї працюють протилежні програми: перша – «гроші – це добро» (свідома, соціальний стереотип) і друга – «гроші це зло» (підсвідома, досвід роду). Перемагає друга. Досвід у генах Наука ще не до кінця може пояснити механізм передачі досвіду від покоління до покоління, але численні дослідження підтверджують, що він існує! Як уже було сказано, у першу чергу передається стресовий досвід. Наслідки стресу можуть передаватися навіть через кілька поколінь. Один із найвідоміших прикладів – підвищена схильність до діабету й ожиріння в дітей і онуків голландських жінок, які пережили голод взимку 1944 року. Багато досліджень проводилося і з нащадками жертв холокосту – усі вони підтверджували певні поведінкові особливості. В Україні подібних масштабних досліджень не проводили, але наші психотерапевти кажуть, що при роботі з пацієнтами з важкими психічними розладами та залежностями в багатьох випадках випливає якась сімейна трагедія, пережита ще під час голодомору, війни, репресій. Тобто через 2-3 покоління! Як це пояснюють учені? Вони припускають, що існує певне енерго-інформаційне поле, до якого «під’єднані» усі члени родової системи. Крім того, досвід прадідів «прописується» не тільки в підсвідомості, але й на рівні ДНК.

Учені вже давно виявили так звані «метильні» мітки – особливі сполуки, які можуть «включати» або «виключати» певні гени. Це стосується не фізичного розвитку, а саме поведінки. Якщо від певної риси характеру предки постраждали, то в нащадків вона буде відключена. А те, що допомогло вижити, – посилюється. Звісно, еволюційний механізм спрямований на благо, але він все-таки сліпий. Ті риси, які допомогли колись окремим представникам роду вижити, у нових умовах можуть заважати. Той самий страх перед грошима (наприклад, після масових розкуркулень) у багатьох співвітчизників залишив програму, що без грошей безпечніше. Або, навпаки, включилася програма надмірної жадібності, адже існує постійний страх їх втратити. Тобто людина не має об’єктивної картини в цьому питанні, нею керують родові страхи і діють вони не логічно, а виходячи із програми, закладеної в півсвідомості. Невиконані завдання, не до кінця прожиті сценарії передаються нащадкам по роду і проживаються ними, як їхні власні. Погані сценарії ще часто в народі називають родовими прокляттями. Дотримуйтесь ієрархії Але не треба думати, що самі потомки на родовий сценарій ніяк не впливають. Впливають, ще й як! Ми можемо й повинні брати від своїх предків тільки те, що допоможе нам і нашим дітям, адже основне завдання роду – продовжувати себе. Яким же чином людина переводить на себе родові програми? Це відбувається, коли людина не дотримується родової ієрархії. Для нас батьки, якими би вони не були в соціальному плані, завжди мають бути великими, значимими фігурами. Вони подарували нам найважливіше – життя, і за це ми завжди перед ними в боргу. Віддячити їм можна лише своєю повагою та продовженням роду. Психологи мають для цього своє пояснення: у психічному полі людини фігури батьків мають бути великими, тоді вона завжди почуватиметься захищеною, а енергія (сила роду) безперешкодно передаватиметься від батьків до дітей. Якщо ж дитина бунтує, відмовляється визнавати вище місце батьків, вона цю енергію і захист отримати не може і, таким чином, втрачає внутрішню опору. При чому не можна ні жаліти, ні осуджувати батьків за їхню долю та поведінку. Це їхній вибір чи їхній «хрест».

У Біблії написано зовсім коротко і по суті: «Поважай батьків». У Старому заповіті наводиться й приклад такої поведінки. Коли Ной напився молодого вина і захмелів, один із синів почав насміхатися над ним, а два інших мовчки, намагаючись не дивитися на батька, допомогли йому. За глузування над батьком Хам був покараний: було пророцтво, що його потомки житимуть у рабстві. За біблійними переказами, темношкіра раса якраз і є його нащадками, а неповага до старших стала називатися хамством. При чому, як стверджує церковне вчення, це зовсім не батьківський прокльон так подіяв. Якщо людина не шанує батьків, нічого хорошого своїм дітям у принципі передати не зможе. Якщо людина займає правильну позицію в родовій системі, то вона отримує лише благословення (сильний психологічний імунітет), і важкі програми її не зачіпають. Це як із фізичним здоров’ям: у кожному з нас живуть сотні видів різних вірусів і мікробів, але поки імунітет працює, вони не проявляються і не розмножуються. Тому шануйте старших – про це каже і сучасна наука, і тисячолітній досвід людства.

Інна ПЛЮТА

16.01.2017

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.