Ліс годує і старіти не дає

DSCF61221111111.jpg

Дмитру Захарчуку на роботу далеко ходити не треба: переступив поріг – і вже там

До садиби 76-річного пана Дмитра впритул підступають сосни та берези. Лісові звірі тут бувають частіше, ніж люди. Тому кожному мандрівнику, мисливцю чи грибнику, що ненароком забрідає сюди, гостинні господарі раді, як рідному.

Війни і політичні катаклізми минулого століття перетворили поліське село Ковлі, що колись налічувало майже сотні будинків, на маленький хутір. Нині хата від хати тут – за кілометр. З усіх благ цивілізації є лише електрика і телевізор. Проте Дмитро Захарчук, який мешкає в Ковлях від народження, не уявляє собі життя без рідного хутора.

Майже 40 років Дмитро Петрович працює майстром лісу. На своїй ділянці знає кожне дерево. Згадує, що за час роботи не раз доводилося ловити браконьєрів. Нині ж клопотів у місцевих природоохоронців додалося – любителі легкої наживи в лісах Маневиччини незаконно видобувають бурштин. Тому доводиться і дідові Дмитрові ночами разом з іншими лісівниками охороняти зелені насадження. А ще два-три десятиліття тому, пригадує він, про те, що їхня місцевість є справжнім клондайком, ніхто й не здогадувався.

– У ті часи в нас проводили меліорацію і в лісах копали канали, –розповідає Дмитро Петрович. – Бурштин у землі знаходили часто, та на нього особливо ніхто не зважав. На берегах каналів валялися шматки, як кулаки. А один тракторист накопав цілий мішок бурштину і привіз його додому. Потім цілу зиму розпалював ним грубу. І всім розповідав, що ця дивна скам’яніла смола так гарно горить!

Головний лісничий ДП «Поліське лісове господарство» Володимир Мирка не нахвалиться своїм підлеглим. Мовляв, поважний вік Дмитра Захарчука– не недолік, а перевага, бо є досвід. Із роботою він справляється.

Дмитру Петровичу довелося працювати в різних умовах. Ще років зо 20 дрова доводилося вантажити вручну, нині система повністю механізована. Тому й працювати стало легше. А завзяття до роботи Дмитро Захарчук має таке, що й молодь позаздрить!

Рецепт сили пана Дмитра, як він вважає сам, у свіжому повітрі, улюбленій роботі, екологічно чистій їжі. За м’ясом, хлібом чи овочами чоловік до крамниці в сусіднє село не їздить – усе має своє. Разом із 68-річною дружиною Тетяною обробляють півгектара городу, тримають коня, дві корови, свині, до сотні домашньої птиці. Якщо тягне на солоденьке – їдять мед із власної пасіки. А що вже рецептів оригінальних поліських страв знає дружина ветерана лісу! Недарма її до цих пір запрошують весільною господинею. На чільному місці в щоденному меню подружжя – грибні страви. На тихе полювання тут далеко ходити не треба, адже боровики ростуть одразу за дровітнею. У п’яти хвилинах ходу від хати є красноголовці, опеньки та маслюки.

– Готую своєму дідові грибні котлети, вареники з грибами та картоплею, роблю підливу, у піст додаю їх у суп і борщ, – приказуючи, господиня частує нас смаколиками. – А цього року грибів не дуже багато, зате добре вродили гарбузи – чоловік привіз із поля 10 підвод. То я готую гарбузово-грибний фарш, смажу з нього деруни, печу пиріжки з такою начинкою.

П’ять років тому на хутір Ковлі до Дмитра Петровича випадково завітали мисливці з Німеччини. Гостей так смачно нагодували, що сюди за їхніми рекомендаціями вже не раз приїжджали закордонні гості.

– Були в мене туристи з Австрії та Португалії, усього десь до півсотні людей, – говорить Дмитро Захарчук. – Приїздили в сусіднє село автобусом, там наймали 9 підвод, кожному фірману платили по 100 гривень. Вони привезли їх до нас, а ми з дружиною їх частували. Тетяна стравами з печі, а я – медом і самогонкою.

Наразі лісову садибу Дмитра Захарчука внесли до реєстру туристичних маршрутів Волині. Діятиме екомаршрут восени та взимку. Весна та літо для господарів – гаряча пора. Треба працювати на городі та заготовляти на зиму гриби та ягоди. Утім, людей до хати господарі таки пускатимуть. Щоправда, вже трохи з іншою метою – днями в них оновилася 65-річна ікона Миколая Чудотворця. Посвітлішав і лик святого, і оклад. Господарі впевнені, що охочих подивитися на диво буде чимало.

Любов ПОЛЯНСЬКА

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.