Відкриття українські, а хвалять Японію

Григорій Чаусовський зі зразком приладу для визначення маститу корів

Зробивши півтисячі винаходів, запоріжець Григорій Чаусовський не забув і про сільське господарство

Старший науковий співробітник кафедри екології біологічного факультету Запорізького національного університету, кандидат технічних наук Григорій Чаусовський працює (як він сам це визначає) на стику кількох наук: біології, фізіології, медицини. Для аграрного виробництва чоловік розробив апарат для діагностики маститу корів і отримав на нього патент. Винахід досить актуальний, навіть для високорозвинутих країн.

Задля наочності Григорій Олександрович виймає з портфеля пластмасовий прилад.

– Він дозволяє в побутових умовах, без будь-якої електроніки діагностувати початкові стадії маститу, коли симптоми цього захворювання ще не помітні, – каже чоловік. – Без електроніки краще. Хоча б тому, що не потрібно купувати джерела живлення. Отже, вартість пристрою буде невелика, доступна як для фермера, так і звичайного селянина.

– Кілька мілілітрів молока, – продовжує науковець, – зціджується в невеличку ємність у самому приладі, робиться певний рух рукою, і рідина через прорізи стікає в нижні посудинки. Якщо є мастит, тут же з’являються згустки, змінюються фізико-механічні ознаки молока.

– Коли в господарствах було по одній тисячі корів і більше, там обов’язково працювала ветеринарна служба. Тепер господар утримує від кількох голів до півсотні. Він змушений наймати хоча б раз на місяць когось із ветеринарів, просити перевірити худобу на мастит. А контроль такий повинен бути постійним, щоденним. Бо маститну корову вже не можна використовувати задля отримання молока, – акцентує увагу на значенні ранньої діагностики автор винаходу.

На його думку, кожен фермер повинен мати прості й доступні прилади діагностики, якими можна користуватися навіть без спеціальних знань.
Працював учений свого часу над визначенням оптимальних термінів штучного запліднення корів. Адже елітна сперма коштує досить дорого й не повинна витрачатися вхолосту. Вивчав недоліки машинного доїння. На переконання науковця, воно повинно стати виключно фізіологічним, а доїльний апарат – біокібернетичним. Частота всмоктування апарата має синхронізуватися із частотою серцевих скорочень корови. І такий прилад пан Григорій свого часу вже створив, коли працював у Центральному інституті механізації й електрифікації тваринництва на острові Хортиця (його запоріжці більше знають під російською абревіатурою ЦИМЭЖ).

– Моїм керівником тоді був нині покійний Юрій Новиков. Він ще 35 років тому винайшов, як одержати рослинний білок-субстрат, зокрема, з люцерни, – розповідає Григорій Олександрович. – А зараз читаю в наукових джерелах про першовідкриття цього субстрату японцями. Нічого нового в цьому плані жителі Країни сонця, що сходить, не винайшли! І дуже прикро чути після того, що буцімто ми – відсталі.

Публікує Григорій Олександрович свої винаходи в інтернеті, зокрема, на You Tube. Людина може продивитися фільми, покритикувати винахідника. А якщо сподобається щось – зробити відгук на електронну пошту. На початку кожного фільму він відрекомендовується, закінчуючи її так: «…місто Запоріжжя, Україна». Саме назва держави, вважає він, не дасть украсти винахід і запатентувати за кордоном. Окрім правових аспектів, ці слова несуть у собі елемент патріотизму, свідчать, що в нашій державі наукове життя наперекір усьому триває.

Наразі Григорій Олександрович працює над проблемами фізичної реабілітації людей. Розробив спеціальну тростину. Найсвіжіший його винахід – маска для індукції сну. Адже, за словами вченого, чверть населення планети потерпає від безсоння. А сон – це 30% здоров’я організму. Нервові захворювання, наприклад, це також результат проблеми зі сном. Якщо людина не виспалася, яка в неї може бути працездатність?

Маска для індукції сну – звичайна, із матерії, але насичена електронними елементами. Вона перетворює ритм дихання в плавну музику сну, одночасно впливає на рефлекторні зони обличчя, сприяє формуванню дрімоти, яка поволі переходить у сон. Особливо цей пристрій актуальний для людей, які перенесли стрес, нервовий шок, які й спричинили безсоння.

– Не вважаю винаходом те, що лише на папері намальоване, – зазначає наш герой. – Це лише фантазія. Винахід повинен бути реальним, щоб його можна було торкнутися, узяти в руки, перевірити в роботі, отримати від нього користь.

Пилип ЮРИК

Підверстка

Кран на сигналізації

Пишається Григорій Чаусовський своєю підопічною, якій пророкує велике майбутнє. Студентка першого курсу Ганна Верхулецька (приїхала на навчання з Донецька, всього два з половиною місяця навчається в Запорізькому університеті) розробила прилад, що сигналізує господарю: водопровідний кран не закритий. Яскраві світлодіоди відразу ж показують, що вода з крана витікає чи крапає. Винахід досить актуальний і з економічної, і з соціальної точок зору. Адже окремі дослідники стверджують, що майбутні війни будуть не за енергоносії, а саме за питну воду. Тому до її витрат потрібен дбайливий підхід.

Цікавий момент: біля крана встановлюється ситечко з кульками, що насичують воду тим мікроелементом, дефіцит якого спостерігається в цьому регіоні. На Ганниній рідній Донеччині, скажімо, вода містить недостатньо магнію. Дефіцит цього елемента продукує нервові захворювання й передчасне старіння.

Серед багатьох десятків конкурсних робіт її винахід посів третє місце в Україні. Ганнину роботу «Електронний активатор екологічного мислення при побутовому використанні води» визнали найкращою щодо спонукання населення до ощадливого споживання води й поліпшення її якості.

Коментарі

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.